<<
>>

Умови об’єднання і роз’єднання позовів

4.1. Загальні умови об’єднання позовів

Пред’являючи позовну заяву позивач зразу може об’єднати у ній декілька позовних вимог, але при цьому повинні бути дотримані вимоги, які пред’являються до змісту та форми позовної заяви статтями 119, 120 ЦПК, а також вимоги, передбачені ст.

126 ЦПК, такі вимоги мають бути однорідними, пов’язаними між собою.

Вважаємо доцільним зупинитися на аналізі терміна, який застосовується законодавцем у цій нормі, - «вимоги, які пов’язані між собою», оскільки викладення цього положення таким чином не дає відповіді на запитання, які це саме вимоги. Слід виходити із предмета позову, тобто ці позовні вимоги мають виникати із одних правовідносин, тобто регулюватися одним нормативним актом, бути однорідними, але при цьому слід враховувати не тільки матеріальний критерій, а й процесуальний, що спільний їх розгляд є доцільним. Наприклад, позивач, пред’являючи позов про розірвання шлюбу у цій самій заяві (одній позовній заяві) може зазначити вимогу щодо визначення місця проживання дитини з ним, а також про стягнення аліментів. Отже, ці вимоги пов’язані між собою, оскільки випливають з одних сімейних правовідносин, регулюються одним нормативним актом - Сімейним кодексом, їх спільний розгляд є доцільним, оскільки питання місця проживання дитини та її утримання і виховання після розірвання шлюбу повинно мати пріоритетне значення для батьків.

У теорії цивільного процесу виділяють взаємозалежні позови.

У ст. 126 ЦПК закріплено правила об’єднання позовів (самостійних) у одне провадження та роз’єднання позовів.

Оскільки нині у ЦПК має місце нова стадія цивільного процесу - попереднє судове засідання (ст. 130 ЦПК), тому слід уточнити, що об’єднання позовів та їх роз’єднання може мати місце: під час відкриття, після відкриття провадження у справі (ст. 129 ЦПК), на стадії попереднього судового засідання (ст. 130 ЦПК), на стадії підготовки справи до судового розгляду {ч. б ст.

130 ЦПК), під час судового розгляду (ч. 1 ст. 126 ЦПК),

Щодо умов об’єднання позовів, то вони визначені у ч. 1 ст. 126 ЦПК. Так, в одне провадження об’єднуються:

1) декілька однорідних позовних вимог за позовами одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;

2) декілька однорідних вимог за позовами одного й того самого позивача до різних відповідачів;

3) декілька однорідних вимог за позовом різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Судова практика

1 )До суду звернувся гр. Б. з самостійними позовами про виплату йому грошей за виконання облицювальних робіт нарізних об’єктах (відповідно до різних договорів підряду), які були укладені з одним відповідачем - БМУ-2 тресту «Будівельник». Об'єднання таких позовів в одне провадження зумовлене їх однорідністю та суб’єктним складом - один і той самий позивач та один і той салшй відповідач.

2 ) До суду звернувся гр. Б. з самостійними позовами про відшкодування йому матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті злочинних дій Іваненка, Петренка, Сидоренка. Тут має місце солідарна відповідальність. Однорідність вимог одного і того самого позивача до різних відповідачів.

З) Щодо третього випадку, то однорідні самостійні вимоги позивачів громадян Б., Ю., С. щодо виплати їм грошей як членам будівельної бригади згідно з одним договором підряду на виконання малярських робіт до одного і того ж самого відповідача - БМУ-2 тресту «Будівельник» можуть бути об’єднані в одне провадження, де позивачів буде декілька, а відповідач один.

Про об’єднання позовних вимог у одне провадження суддя постановлює ухвалу, яка за ст. 293 ЦПК не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, оскільки не перешкоджає подальшому руху справи.

Об’єднання позовів може бути як з ініціативи суду, так і за клопотанням осіб, які беруть участь у справі.

4.2.

<< | >>
Источник: Авторський колектив. Цивільний процес України : академічний курс ; [підручник для студ, юрид. спец. вищ. навч. закл.]; КНТ. 848 с. 2009

Еще по теме Умови об’єднання і роз’єднання позовів:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -