§ 9. Система звичаєвого права

Ця правова сім’я сформувалася на основі норм-звичаїв, що утворилися природним чином, а також норм права, запозиче­них у колоніальних держав. До числа країн звичаєвої (тради­ційної) правової сім’ї входить безліч держав Африки, а також Мадагаскар.

Характерними ознаками звичаєвої сім’ї права є: відсутність поділу звичаєвих норм науправомочуючі та зобов’язуючі (немає розподілу на права й обов’язки); наголос у нормах права зро­блено на обов’язках моральних, а не правових; права громади переважають над суб’єктивними правами особи.

Усі особливості цієї правової сім’ї істотною мірою ускладнили суспільний і державний прогрес африканських країн, що розви­ваються, і лише протягом останнього десятиліття у правовому розвитку країн із звичаєвою системою права намітилися спільні тенденції розвитку правової культури та правової системи.

Ці тенденції можна досить чітко окреслити. Насамперед це проведення уніфікації звичаєвого права та відмова від дроблен­ня права. Включення чинних звичаїв до галузевих кодексів та інших нормативних актів. Проведення законодавчої роботи до­сить високого сучасного рівня. Запозичення норм права з право­вих систем країн-колонізаторів. Створення єдиної національної правової системи.

Ці тенденції у разі їх втілення в життя мають значно про­сунути країни Африки у бік загальноправового поступу, але

попри намічений курс звичаєве право продовжує залишатися об’єднуючою засадою правових систем країн Африки.

Контрольні запитання

1. Поняття форми (джерела) права.

2. Види джерел права.

3. Порівняльне правознавство як напрям сучасної юридичної думки.

4. Значення порівняльного правознавства для юридичної те­орії та практики.

5. Класифікація правових систем світу.