<<
>>

§ 3. Орган держави, його поняття та ознаки

Головну і вирішальну роль у механізмі держави виконують державні органи. їх створюють спеціально для здійснення дер­жавної влади. Головна їх особливість полягає в тому, що вони наділені державно-владними повноваженнями, тобто мають

можливість використовувати такі специфічні засоби і наділені такими повноваженнями, яких не має будь-яка інша організа­ція.

Держава діє як система і сукупність спеціальних органів і службовців, що входять до її складу і здійснюють управління громадським життям від імені держави й у межах наданих їм повноважень. За допомогою діяльності цих органів реалізують­ся завдання та функції держави. Вони діють постійно і на про­фесійній основі. Держава, діючи через свої органи, покладає на них певні обов’язки і наділяє їх відповідними правами. Влас­не, державно-владні повноваження - це і є синтез юридичних обов'язків і права державних органів. Орган держави не має прав у чистому вигляді, ці права виникають лише у зв'язку з перебігом виконання покладених на цей орган певних обов’язків. Права державного органу мають також характер покладених на цей орган обов’язків, у деякому розумінні права і обов'язки тотожні, в тому сенсі, що можливий образ дії державного органу є одно­часно і належним.

Здійснення покладених на державний орган повноважень відбувається в порядку, встановленому чинним законодавством. Орган держави, залежно від наданих йому прав, може ухвалю­вати рішення, що мають загальнообов’язковий характер і вира­жені у формі нормативно-правових актів або актів застосуван­ня права; проводити організаційну, контрольну й іншу владну діяльність; застосовувати заходи державного примусу до осіб і організацій, що не виконують рішення даного органу або інших органів держави. Реалізація цих прав є обов’язком органу держа­ви, при цьому державний орган повинен діяти строго в рамках наданих йому повноважень. Вихід за межі цих повноважень є правопорушенням, а ухвалені рішення або дії за межами повно­важень вважаються незаконними й підлягають скасуванню.

Органу держави як первинній ланці механізму держави, який своєю діяльністю реалізує функції держави, притаманна низка специфічних ознак, які виділяють державний орган у ряді ін­ших структурних елементів механізму держави. До цих ознак належать:

1. Первинність органу держави, який є головним, початковим елементом державного механізму. Первинність органу держави зберігається у всьому процесі такої взаємодії, оскільки він вико­

нує тільки йому властиві завдання та функції, використовуючи для цього відповідні форми і методи. В межах своєї компетенції державний орган реалізує власні функції, при чому реалізація функцій держави взагалі відбувається саме через реалізацію державним органом своїх конкретних функцій.

2. Наявність державно-владних повноважень. Ці повно­важення є сукупністю прав і обов’язків органу, що дає йому можливість здійснювати державну владу, приймати від імені держави рішення, що мають юридичну силу, й у разі їх неви­конання - користуватися примусовою силою держави для за­безпечення цього виконання. Під державно-владними повнова­женнями розуміють також те, що державний орган утворюється і діє на підставі норм конституції та чинного законодавства. Ці норми закріплюють структуру і компетенцію даного органу: встановлюють його можливість видавати правові акти, що міс­тять розпорядження загального або індивідуального характеру: надають йому можливість для виконання своїх розпоряджень використовувати методи переконання, виховання, заохочення і тільки у разі потреби - метод примусу. Державно-владні повно­важення дозволяють державному органу використовувати певну частину державного бюджету для забезпечення реалізації своїх розпоряджень.

3. Самостійність державного органу як елемента державного механізму, що має певну економічну й організаційну відокрем­леність. Ця відокремленість полягає в тому, що орган держави в правовідносинах виступає як самостійний суб’єкт, від свого іме­ні бере участь у судових справах і в межах своєї компетенції ухва­лює рішення, що не потребують попереднього або подальшого схвалення з боку інших органів або посадовців.

Винятки з цього правила можливі тоді, коли здійснення однієї функції держави законодавством відведене до компетенції кількох державних органів. У цьому разі для здійснення певних дій або ухвалення рішень одним державним органом потрібна згода інших. При цьому повноваження щодо здійснення функції держави можуть просто розділятися (підписання президентом парламентських законів) або бути розділені відповідно до ієрархії державних ор­ганів (підписання прем’єр-міністром нормативних актів мініс­терств).

4. Наявність матеріальної та фінансової бази. Це значить, що для здійснення певної компетенції державному органу надаються для користування будівлі, організаційна техніка, транспортні засоби, розрахунковий рахунок у банку та необхідні грошові ре­сурси. Орган держави може мати майно чи кошти, володіти ними. До матеріальних засобів, необхідних державному органові для здійснення сво'іх повноважень, належать також різні державні організації, підприємства й установи, що виконують ті чи інші функції держави, але не наділені владними повноваженнями. Сюди належать різні освітні, науково-дослідні установи, установи зв’язку і транспорту, лабораторії, бібліотеки тощо.

5. Соціальний характер органу держави виражається в тому, що він є своєрідним об’єднанням людей, які працюють у дер­жавному органі, - державних службовців. Вони своїми діями забезпечують виконання функцій даного органу держави. Поря­док участі державного службовця в діяльності органу держави, його права і обов’язки визначає закон та інші нормативні акти, у тому числі локальні нормативні акти. Залежно від повнова­жень державні службовці поділяються па: а) посадовців, робо­та яких пов’язана з безпосереднім виконанням повноважень державного органу (президент, прем’єр-міністр, депутати, гла­ви міністерств тощо); б) осіб, які займають посади для безпосе­реднього забезпечення повноважень вищезгаданих посадовців (консультанти, помічники, радники, представники); в) осіб, які обіймають посади, створені державним органом для виконання та забезпечення повноважень цього органу (референти, фахівці, керівники структурних підрозділів органу тощо).

Перераховані ознаки, що характеризують державний орган з різних боків, дозволяють сформулювати визначення цього по­няття. Орган держави - це організаційно відокремлена, наді­лена державно-владними повноваженнями, нормативно орга­нізована первинна ланка механізму держави, що складається з державних службовців і має необхідну матеріальну базу для здійснення своєї законодавчо встановленої компетенції.

Контрольні запитання

1. Поняття механізму держави. Його структура і принципи організації та діяльності.

2. Апарат держави. Його відмінність від механізму дер­жави.

3. Орган держави: поняття, ознаки, види.

4. Посадова особа.

5. Класифікація державних органів.

6. Бюрократія та бюрократизм у механізмі держави.

<< | >>
Источник: Васильєв А.С.. ТЕОРІЯ ПРАВА І ДЕРЖАВИ. Підручник. За загальною редакцією доктора юридичних наук А. С. Васильєва. Київ, КНТ - 2010. 2010

Еще по теме § 3. Орган держави, його поняття та ознаки:

  1. § 1. Поняття держави та його ознаки
  2. 3. Поняття апарату держави та його ознаки.
  3. Органи держави: поняття, ознаки, види. Правове закріплення їхньої діяльності
  4. if( !cssCompatible ) { document.write(" 18.3. Поняття і ознаки нормативно-правового акта Поняття "нормативно-правові акти" включає комплекс актів правотворчості, виданих органами законодавчої і виконавчої влади. Нормативно-правові акти видаються органами державної влади лише у певній формі й у рамках компетенції певного правотворчого органу. Звідси юридична чинність нормативно-правового акта визначається місцем у системі органів держави того органу, від імені якого він виданий.
  5. Багатоманітність підходів у визначені держави. Поняття держави та її основні ознаки
  6. if( !cssCompatible ) { document.write(" Розділ 8 ФОРМА ДЕРЖАВИ 8.1. Поняття форми держави Поняття форми держави є однією з найважливіших характеристик державознавства. Форма держави є безпосереднім виразником її сутності і змісту. Якщо сутність держави дозволяє установити приналежність державної влади, відповісти на запитання хто її здійснює та в чиїх інтересах, то поняття форми держави відповідає на запитання як організована державна влада, якими органами представлена, який
  7. Поняття шлюбу та його ознаки.
  8. 4.3. Поняття складу злочину та його ознаки
  9. § 12. Поняття злочину та його ознаки.
  10. 3.1. Поняття злочину та його ознаки
  11. § 1. Поняття, ознаки і символи держави.
  12. 5.1. Поняття та ознаки функцій держави
  13. § 4. Поняття держави, основні ознаки.
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -