§ 4. Класифікація сучасних правових сімей

Проводячи класифікацію різних правових сімей, потрібно співвіднести поняття «правова система» і поняття «правова сім’я».

Правова система - це опосередкована правом організація всього суспільства, що включає, крім системи права, такі струк­турні одиниці, як правовідносини, правова культура та ідеологія, система правоохоронних органів.

Категорія «правова сім’я» існує для позначення відносної схо­жості та єдності правових систем. Цій категорії не відповідає який-небудь об’єкт матеріального світу, вона використовується лише для порівняння існуючих правових систем.

Процес аналітичного виявлення подібностей і відмінностей правових систем, що видається на перший погляд простим, на­справді має деякі проблемні аспекти. Вони стосуються насам­перед самої методології порівняльного правознавства. Доволі часто методом системного аналізу не охоплюються господарчі, політичні, суспільні чинники правотворчості та правозастосу- вання при зіставленні правових систем. На основі узагальнення практичного досвіду можна виділити такі найчастіші помилки при проведенні порівняльно-правового аналізу. Передусім це неправильний вибір об’єктів правового аналізу і критеріїв їх по­рівняння. Також сюди відноситься нехтування врахуванням об’єктивних умов і чинників, що породжують ті чи інші інститу­ти різних правових систем. Так само часто відбувається пряме запозичення наукових концепцій, які не завжди прийнятні для вітчизняного законодавства. І ще помилковим буває використо­вування певних юридичних термінів і пряме копіювання норм права без урахування можливості їх упровадження в національ­ну правову систему.

Аналогічно помилкам, які можуть бути допущені в процесі зіставлення правових систем, помилки можуть мати місце і при

визначенні критеріїв класифікації правових сімей. Від правиль­ного вибору критеріїв класифікації залежить зрештою і сама класифікація, її якість і доцільність, а також вплив класифікації на правильне подальше зіставлення правових сімей.

Наразі у світі існує безліч різних за своїм ідеологічним ха­рактером, а також за особливостями внутрішньої та зовнішньої форми права правових систем. Попри безліч національних пра­вових систем вони зводяться до обмеженої кількості правових сімей. При цьому наявна кількість правових систем - це не ді- тище останнього століття і навіть не декількох сотень років. За винятком, хіба що національних правових систем, що входять до соціалістичної правової сім’ї, яка сформувалася у XX столітті, решта правових сімей і наповнюючих іх правових систем має досить солідну історію свого існування.

Розмаїття правових систем уже давно націлює правників-теоретиків на спроби класифікувати існуючі в світі правові сім’ї. Класифікуючі ознаки при цьому цілком різні: іде­ологія, юридична техніка, походження правової системи, сво­єрідність юридичного мислення, структура правових систем тощо. Спроби класифікації правових сімей у різний час робили Е. ГУіасон (1880 р.), А. Есмен (1905 р.), Дж. Віґмор (1928 р.), Р. Да- вид(1953р.), К. ЦвайґертіГ. Кец( 1984р.), А.Х. Саїдов (1993 р.), Ю. А. Тихомиров (1996 р.), О. Ф. Скакун (2000 р.).

Серед безлічі критеріїв, на підставі яких вироблялася кла­сифікація цими вченими, можна виділити три найістотніших і найзначущих. Такими, на наш погляд, є історико-культурний, функціональний, і територіальний критерії. Вони вміщують у себе такі ознаки, як спільність історичного коріння, джере­ла права, принципів регулювання суспільних відносин, єдину ідеологію і територіальну близькість. Використання цих кри­теріїв дає змогу найточніше визначити специфіку тієї чи іншої правової сім’ї, провести іх необхідне, з точки зору доцільності, порівняння.

Відповідно до зазначених критеріїв усі правові сім’ї сучасності можна поділити на:

• романо-германську правову сім’ю (континентальну право­ву сім’ю):

• англосакську правову сім’ю (сім’ю загального права);

• соціалістичну правову сім’ю;

• сім’ю мусульманського права;

• сім’ю звичаєвого права (традиційне право).

Останнім часом деякі автори виділяють такий тип правової сім’ї, як кочівні правові системи. Цей тип правової сім’ї виник унаслідок масштабного переміщення людей (емігрантів, студен­тів, робітників, біженців, переселенців) по територіях багатьох держав і утворенням на території цих країн своєрідних угру­повань зазначених суспільних верств населення. Процес утво­рення кочівної правової сім’ї відбувається в результаті внесення до національної правової системи держави, що розмістила такі групи людей на своїй території, нових елементів з іх національ­них правових систем. При цьому зв’язки цих груп людей із тра­диційною національною правовою культурою не обриваються, а зберігаються. Наявність кочівних правових систем характерна для федеральних держав, колоній тощо.