<<
>>

8.1.2. Класифікація юридичної діяльності

З питань класифікаційної проблематики протягом останньої чверті ХХ ст. було опубліковано багато наукових праць. Класифікація на той час стала однією із найцікавіших методологічних проблем науки.

Особливо активно дана проблематика обговорювалась представниками геології, географії, біології, філософії. Було утворено класифікаційне товариство, а в межах наукознавства сформовано класифікаційний рух як напрям методологічних досліджень. Проте корені названої проблеми слід шукати в працях мислителів давнини, які так чи інакше торкалися проблеми класифікації, чим сформували загальні уявлення про класифікацію та правила класифікації.

Традиційно в якості правил побудови класифікації використовують правила розподілу понять, запропоновані М.І. Кондаковим:

1. При одному й тому самому розподілу необхідно застосовувати одну й ту ж саму підставу.

2. Розподіл має бути розмірним, тобто об'єм членів розподілу, взятих разом, має дорівнювати об'єму поняття, що розподіляється.

3. Члени розподілу повинні взаємно виключати один одного.

4. Розподіл має бути безперервним. Члени розподілу мають бути поняттями, що підпорядковуються і є безпосередньо нижчими по відношенню до родового поняття [337].

Ключовим моментом у побудові класифікації є вибір критерію, за яким відбувається розподіл. Особливі труднощі в інформаційному плані виникають у проведенні класифікацій багатомірних явищ, тобто таких, які неможливо звести до одного єдиного показника або характеристики, до прямого виміру їхніх суттєвих характеристик, таких, як «ефективність», «рівень розвитку», «соціальна значущість».

Пропонуємо першу класифікацію провести в межах широкого тлумачення юридичної діяльності, згідно якого вона поділяється на практичну, навчальну та наукову сфери її здійснення. До речі, такий підхід, запропонований ще у 80-х рр. на тепершний час є достатньо поширений і підтримується фахівцями у галузі юридико-деонтологічних досліджень, такими як О.

Тихомиров, С. Сливка, О. Скакун, В. Бабкін, О. Шмоткін.

Таким чином, одним із перших критеріїв класифікації юридичної діяльності пропонується критерій сфери її здійснення, в результаті чого можливо виділити такі її види як юридична практична, юридична наукова, юридична навчальна.

Серед проблемних моментів даної класифікації – за основними сферами життя суспільства, слід назвати те, що вона має узагальнюючий характер і не дозволяє на даний час стверджувати про відповідне існування чіткої та сталої спеціалізації у галузі правової роботи: юрист-економіст, юрист-політолог, юрист-мистецтвознавець. Сфера виступає лише соціальним середовищем здійснення юридичної діяльності, зовнішнім фактором, який обумовлює специфіку правової роботи, на підставі чого може обиратися в якості критерію класифікації.

Так, наприклад, авторська класифікація М. Коваля характеризує безпосередньо юридичні відомства та сферу їх діяльності, в результаті чого пропонуються такі види:

– правосуддя – сфера розгляду та вирішення юридичних справ у різного роду судах, що діють в Україні;

– здійснення досудового слідства органами слідства та дізнання, які, згідно штату, функціонують в органах прокуратури, внутрішніх справ, податковій міліції, Службі безпеки України;

– прокурорський нагляд, який також розподіляється на певні види в залежності від об'єктів впливу та здійснюється всією системою органів прокуратури;

– захист клієнтів по юридичних справах, що розглядаються в судах, із використанням праці адвокатів, які здійснюють й консультативну роботу з питань застосування норм права;

– здійснення боротьби із злочинністю, підтримання правопорядку, громадського порядку, інші завдання, що виконуються органами та установами Міністерства внутрішніх справ;

– окремим видом юридичної діяльності є охорона державної безпеки, здійснення якої покладається на Службу безпеки України, митні органи, державний комітет по охороні державного кордону;

– контрольно-ревізійна діяльність, що здійснюється системою органів державної податкової адміністрації, Контрольно-ревізійної службою України;

– організаційне забезпечення діяльності судів органами юстиції шляхом здійснення кадрової політики, систематизації законодавства, технічного та матеріального забезпечення, оплати праці суддів.

На теперішній час дана класифікація виглядає дещо неповною з урахуванням того, що серед спеціалізованих державних юридичних установ з'явилися нові – державна виконавча служба[338], державна судова адміністрація [339].

Важливою в теоретичному плані і значно поширеною є класифікація за критерієм форми. Над розробкою цієї типології у різні періоди працювали М. Александров, М. Байтін. В. Горшенєв, І. Самощенко, В. Карташов, М.В. Коваль, які по різному висвітлюючи дане питання. При цьому, не всі автори визначали предметом свого дослідження власне юридичну діяльність, аналізуючи форми діяльності державних інституцій. Однак, запропоновані ними типи цілком узгоджувалися із уявленнями про професійну діяльність юристів та були використані у подальших теоретичних розробках у якості вихідної моделі. Так, наприклад, у роботах О. Міцкевича, В. Горшенєва, М. Байтіна, І. Самощенка вказується на такі форми діяльності держави, як правотворчу, правовиконавчу, правоохоронну, установчу, правозастосовчу, контрольно-наглядову [340].

Серед інших класифікацій, запропонованих за критерієм форми, можна зустріти такий вид, як профілактичну діяльність [341]. На нашу думку, профілактика більшою мірою відображує не формальний, а функціональний аспект здійснення юридичної діяльності. Тому її виокремлення має відбуватися за іншим критерієм, так само, як і виокремлення захисної діяльності.

Іншою класифікацією є така, що базується на досягненнях психологічної науки. В її основу покладено критерії психологічних особливостей здійснення діяльності юристів, в результаті чого отримуємо такі види як пізнавальну, конструктивну, комунікативну, організаційну, засвідчувальну тощо [342].

Юридичну діяльність класифікують також за способами визначення змісту правовідносин. За результатами застосування даного критерію виділяють пізнавальну діяльність, правову кваліфікацію, конкретизацію змісту правовідносин, розсуд. Найбільш поширеною в юридичній літературі класифікацією є така, що здійснюється за критерієм професійної спрямованості або практичної спеціалізації юридичної роботи, та дозволяє виділити такі види як прокурорську, судову, слідчу, нотаріальну, виконавчу, консультативну, адвокатську.

Орієнтуючись на спеціалізацію юридичної роботи та в аспекті професійної орієнтації, С. Алексеєв пропонував серед інших видів виділити діяльність органів міліції, державного та відомчого арбітражу, виконавчо-трудових установ [343]. В умовах сучасного стану професіоналізації правової роботи уявляється можливим виділити як окремі види правозахисну та оперативно-розшукову. Окремо розглядається також правоохоронна діяльність, при цьому увага акцентується на існуванні однойменної системи органів державної влади.

Проте, під час проведення класифікацій у сучасних літературних джерелах не звертається увага на те, що вони обмежені лише сферою здійснення юридичної практичної діяльності, орієнтовані на існування реально діючих органів, установ, організацій, а також юридичних професій, передбачених певними нормативами. Водночас, поза увагою дослідників залишаються питання класифікації у сферах здійснення юридичної наукової та юридичної навчальної діяльності. Так, наприклад, стосовно сфери юридичної наукової діяльності можуть бути застосовані критерії змісту роботи, рівня кваліфікації працівника, галузевої спрямованості дослідження, терміну виконання роботи, кількості суб'єктів, відповідності науковим традиціям тощо.

Досліджуючи сферу навчальної юридичної діяльності, доцільним є використання критеріїв освітньо-кваліфікаційного рівня, за яким відбувається підготовка фахівців, спеціалізації навчання, форм навчально-виховної роботи тощо. Таким чином, враховуючи існування трьох видів здійснення юридичної роботи, проведення класифікацій буде мати більш упорядкований характер.

Окрім іншого, в науково-теоретичному плані варто проводити й інші типології юридичної діяльності, які поки що залишаються за межами наукового інтересу сучасних дослідників. Так, наприклад, за належністю до типу правової системи, в межах функціонування якої відбувається робота юристів, дана класифікація матиме не тільки теоретичне, але й практичне значення.

Критерій галузевої спрямованості також матиме місце у класифікаційній роботі. Діяльність у галузі конституційного права об'єднує представників як юридичної науки так і практики, серед яких є фахівці, що працюють у центральних органах влади, зокрема, у комісіях Верховної Ради України, Конституційному Суді України, в установах Національної академії правових наук України. До кримінально-правової спрямованості слід віднести працівників прокуратури, слідства, адвокатури, що беруть участь у кримінальному судочинстві, боротьбі із злочинністю. Адміністративно-правовий характер має діяльність Адміністративних судів України, Державної судової адміністрації, певною мірою діяльність міліції та частково юридичних відділів Державних адміністрацій у системі органів державної виконавчої влади та юридичних служб місцевого самоврядування.

У галузі цивільного права працюють відповідно судові колегії по цивільних справах, господарські суди, адвокатські контори, бюро, які обрали цивілістичний профіль своєї роботи.

За порядком походження суб'єктів слід розрізняти діяльність, що здійснюється державними та недержавними суб'єктами. Така типологія тим більш стає актуальною, якщо взяти до уваги концепції правової держави, громадянського суспільства та перспективи їх реалізації в Україні.

Критерій внутрішньої спеціалізації професійної роботи дозволяє виділити чітко спеціалізовані (прокуратура, слідство, суди), відносно спеціалізовані (адвокатура, юрисконсульт підприємства), не спеціалізовані (нотаріат, державна виконавча служба).

За характером об'єктів правових відносин діяльність юристів спрямовується на матеріальні та нематеріальні об'єкти (честь, гідність, авторство, чесне ім'я, репутація, авторитет), що підлягають захисту з боку права, регламентації у їх використанні.

У вивченні явища юридичної діяльності класифікація виступає необхідним моментом, що створює умови для здійснення більш глибокої теоретизації явища з позицій його форми, змісту інтелектуальної роботи, професійної спрямованості, законності, особливостей психічної діяльності тощо. На цій підставі класифікацію юридичної діяльності слід вважати структурним елементом змісту загальної теорії юридичної діяльності.

<< | >>
Источник: Бостан С.К. та ін.. Теорія держави і права (Актуальні проблеми). Навчальний посібник. Київ-2013. 2013

Еще по теме 8.1.2. Класифікація юридичної діяльності:

  1. 2. Норми конституційного права України, їх особливості та класифікація
  2. § Поняття та класифікація суб'єктів міжнародного права
  3. §4 Поняття міжнародного спору, класифікація міжнародних спорів
  4. 5.1.2. Класифікація функцій держави
  5. 7.2.3. Критерії класифікації і види принципів права
  6. 7.3.2. Класифікація джерел права
  7. 8.1.2. Класифікація юридичної діяльності
  8. 10.2.5. Актуальні питання класифікації юридичної відповідальності
  9. 11.2.2. Класифікація прав і свобод
  10. 14.5. Класифікація правових норм
  11. 22.5. Класифікація юридичної відповідальності за галузевою ознакоюЄ кілька підстав для класифікації юридичної відповідальності. Серед них найдоцільнішою є класифікація юридичної відповідальності за характером санкцій і за галузевою ознакою.За галузевою ознакою виділяють такі види юридичної відповідальності, як кримінальна, адміністративна, дисциплінарна, цивільно-правова, конституційна і міжнародно-правова.Кримінальна відповідальність
  12. 22.6. Класифікація юридичної відповідальності за характером санкцій
  13. 25.4. Класифікація прав і свобод
  14. 4. Класифікація прав людини.
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -