<<
>>

7.2. Суб'єкт злочину — фізична особа

Першою й обов'язковою ознакою суб'єкта злочину є те, що ним може бути тільки фізична особа, тобто людина.

У стародавні й середньовічні часи суб'єктом злочину могли виступати й тварини (щоправда, на теренах України таких випадків практично не зафіксовано).

У країнах Західної Європи в Середньовіччі були досить поширеними суди над тваринами.

Суди світські судили тварин, що завдали смерть людині (найчастіше — бики, кабани).

Суди духовні судили тварин, визнаних джерелом громадських лих.

Зафіксовано процеси над комахами й тваринами, що знищували посіви, виноградники тощо.

З ХІІ по XVII сторіччя тільки у Франції було винесено більше ста смертних вироків тваринам.

У 1479 р. жителі одного округу в Швейцарії звернулися до суду із скаргою на гусениць травневих хрущів, які нищили сади. Захисник Фрейбург два роки вів у суді суперечку з приводу того,

чи були хрущі в Ноєвому ковчезі, чи ні. Хрущі тим часом продовжували нищити сади.

У 1487 р. селяни знову скаржились у Бернський суд на те, що "з'явилося багато хробаків, які звуться гусеницями". Процес вів сам єпископ Лозанський, який, розглянувши справу, оголосив хробакам попередження. Восени гусениці втратили активність, але весною знову перейшли в наступ. Тоді у Лозаннському соборі стався вищий суд, який засудив хробаків до прокляття. Вирок закінчувався словами: "Таким чином, ви залишаєтеся прокляті, куди б ви не пішли".

Сьогодні можуть виникнути інші проблеми. Скажімо, в США тривають інтенсивні роботи, пов'язані зі створенням першої у світі штучної людини. Це буде найновітніший комп'ютер зі зворотним зв'язком, штучним розумом. У нього будуть сформовані світогляд, самосвідомість, бажання, страхи, наміри, весь комплекс психічних станів, властивих людині. Чи буде підлягати він кримінальній відповідальності, якщо своєю поведінкою спричинить, наприклад, тяжкі наслідки? Очевидно, це мають вирішувати законодавці.

Проте основним, що підкреслює значущість розглядуваної ознаки, є те, що суб'єктом злочину за нашим законодавством не може бути особа юридична.

Кримінальної відповідальності вона нести не може (на відміну від відповідальності цивільно-правової).

У деяких інших країнах (США, Франція, Канада, Нідерланди) кримінальна відповідальність юридичних осіб існує (за вироком суду вони можуть бути оштрафовані, підлягати ліквідації тощо).

Наше законодавство виключає кримінальну відповідальність юридичних осіб (підприємств, установ, організацій будь-яких форм власності). Всі найважливіші інститути кримінального законодавства країни (злочин, вина, відповідальність, покарання і його мета, загальні засади призначення покарання тощо) сформульовані виключно на застосування їх до фізичних осіб.

Якщо в діях, вчинених від імені юридичних осіб, є склад злочину, відповідальність мають нести конкретні фізичні особи, які в цьому винні. Тільки таким чином може бути втілений у життя принцип індивідуальної особистої відповідальності.

Так, за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів (ст. 212 КК), за випуск або реалізацію недоброякіс-

ної продукції (ст. 227 КК) тощо відповідальність мають нести не підприємства, установи, організації, а їх керівники.

Щодо матеріальної відповідальності, то юридичні особи можуть нести її в повному обсягові на базі норм цивільного, господарського та фінансового права.

<< | >>
Источник: Александров Ю. В.. Кримінальне право України: Заг. частина: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Ю. В. Александров, В. А. Клименко. — К.: МАУП,2004. — 328 с.. 2004

Еще по теме 7.2. Суб'єкт злочину — фізична особа:

  1. § 1. Фізична особа як суб'єкт адміністративного права: співвідношення дефініцій
  2. Склад злочину. Суб’єкт та об’єкт злочину.
  3. 7.5. Спеціальний суб'єкт злочину
  4. Стаття 18. Суб'єкт злочину
  5. § 32. Суб‘єкт злочину (поняття, ознаки).
  6. 3.2.1 Суб’єкт злочину за ч. 1 ст. 387 КК.
  7. Розділ IV ОСОБА, ЯКА ПІДЛЯГАЄ КРИМІНАЛЬНІЙ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ (СУБ'ЄКТ ЗЛОЧИНУ)
  8. 3.2.2 Суб’єкт злочину за ч. 2 ст. 387 КК.
  9. Фізична особа, юридична особа, цивільна дієздатність, цивільна правоздатність
  10. 1.3. Суб’єкти, об’єкти і зміст землеустрою
  11. § 4. Екологічний податок: сутність, суб’єкти та об’єкти
  12. Суб’єкти та об’єкти права власності
  13. Суб’єкти та об’єкти права інтелектуальної власності
  14. § 1. Поняття, суб’єкти та об’єкти екологічної безпеки
  15. § 3. Суб’єкти та об’єкти правовідносин
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -