2.11. Неподання допомоги хворому медичним працівником

Згідно з клятвою Гіппократа, яку дають усі випускники медичних навчальних закладів, вони зобов'язуються надавати медичну допомогу хворим за будь-яких обставин. Такий же обов'язок на медичних і фармацевтичних працівників покладає ст.

Невиконання цих обов'язків медичним працівником (лікарем, акушером, фельдшером, медсестрою) утворює об'єктивну сторону цього злочину. Відповідальність виключається, якщо у цих спеціалістів не було можливості надати допомогу хворому. Поважними причинами нена-дання допомоги можуть бути - нездоланна сила, стихійні лиха, тяжка хвороба, стан крайньої необхідності та інші, що не дали можливості надати допомогу хворому.

За частиною 2 ст. 139 КК кваліфікується ненадання допомоги хворому медичним працівником, якщо така бездіяльність призвела до настання смерті хворого або до інших тяжких наслідків - наприклад інвалідності.

Ненадання допомоги хворому - злочин умисний, умисел побічний, оскільки винна особа байдуже ставиться до настання наслідків своєї бездіяльності.

Відповідальність за ненадання допомоги хворому за ст. 139 КК настає з шістнадцяти років. Відповідальними за ст. 139 КК є лише працівники медичних та фармацевтичних закладів, установ.

«