<<
>>

§ 2. Правове положення римських громадян

Серед вільних людей найбільшим обсягом правоздатності наділя­лися римські громадяни (cives Quintas). Римське громадянство нада­валося внаслідок народження дитини у законному шлюбі (matrimonium justum)1 від батьків — римських громадян.

Дитина, яка народилася у такому шлюбі, набувала статусу свого батька і підпадала під його владу. Римське громадянство могло бути надане особливими актами держави окремим особам, общинам або провінціям за окремі заслуги перед Римською державою. Усиновлення римським громадянином чужоземця надавало останньому статусу cives Quintas. Раб, звільнений римським громадянином, як правило, набував положення римського громадянина.

Залежно від підстави встановлення громадянства римські грома­дяни поділялися на вільнонароджених (ingenui) і вільновідпущеників (libertini).

Вільнонароджений римський громадянин мав повну правоздатність у політичних, майнових і сімейних відносинах. Римський громадянин, який мав статус pater familias, мав повну правоздатність у приватній сфері. Крім того, правоздатність римського громадянина у публічній сфері включала: право служити в регулярних римських військах (ius militiae); право брати участь і голосувати в народних зборах (ius suffragii)[LXVIII] [LXIX]; право бути обраним на посади магістратів (ius honomm).

Римські громадяни вільновідпущеники назавжди залишалися носіями обмеженої правоздатності як у сфері публічних, так і приват­

ноправових відносин. Вони залежали від своїх колишніх господарів. Однак в період імперії виник інститут надання вільновідпущеникам повної правоздатності спеціальною постановою імператора або дару­ванням імператором золотої каблучки за особливі заслуги1.

Римське громадянство припинялося зі смертю особи, втратою римського громадянства шляхом продажу у рабство (наприклад, де­зертира, крадія, неплатоспроможного боржника), полонення (якщо ж особа поверталася з полону в Рим, то вважалось, що вона ніколи не втрачала свободи, громадянства та прав), засудження до найтяжчих видів кримінального покарання чи вигнання з Риму. Римський грома­дянин міг сам відмовитися від прав римського громадянства, напри­клад, коли переходив у статус латинів для отримання земельної ділян­ки у провінції.

<< | >>
Источник: В. І. Борисова, Л. М. Баранова, М. В. Домашенко та ін.. Основи римського приватного права: Підручник / В. І. Борисова, 0-75 Л. М. Баранова, М. В. Домашенко та ін.; За заг. ред. В. І. Борисової та Л. М. Баранової. — X.: Право,2008. — 224 с.. 2008

Еще по теме § 2. Правове положення римських громадян:

  1. Рескрипт римського імператора про звільнення громадян Тіри від мита Тіра. 201 р. н.е. (переклад з латини В.В. Латишева)
  2. 18.2. Співвідношення прав громадян Європейського Союзу та громадян інших країн. Політичні права громадян інших країн
  3. § 2. Роль римського приватного права у виникненні й розвитку правових систем у країнах Європи
  4. § 2. Порядок розірвання шлюбу громадян України з іноземними громадянами і шлюбівіноземних громадян між собою в Україні
  5. § 4. Об'єднання громадян та їх адміністративно-правовий статус
  6. § 3. Правовий статус громадян — підприємців
  7. Щедрова Г.П.. Громадянське суспільство, правова держава і політична свідомість громадян, 1994
  8. § 1. Порядок укладення шлюбів громадян України з іноземними громадянами та іноземних громадян між собою в Україні
  9. Укладення шлюбів громадян України з іноземними громадянами та іноземних громадян між собою в Україні.
  10. § 2. Адміністративно-правовий статус громадян та інших фізичних осіб
  11. § 1. Поняття звернень громадян та їх види. Вимоги, що ставляться до звернень громадян
  12. Порядок розірвання шлюбів громадян України з іноземними громадянами та шлюбів іноземних громадян між собою в Україні.
  13. Стаття 33. Забезпечення жилими приміщеннями потребуючих поліпшення житлових умов членів житлово-будівельнихкооперативів, громадян, які мають жилий будинок (квартиру) у приватній власності, та інших громадян, що проживають у цих будинках (квартирах)
  14. 18.3.2. Правове становище громадян інших країн, що є членами сім'ї громадянина ЄС
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -