§ 1. Порядок укладення шлюбів громадян України з іноземними громадянами та іноземних громадян між собою в Україні
Іноземні громадяни користуються в Україні такою ж шлюбносімейною правоздатністю, як і громадяни України. В той же час іноземці не можуть вимагати визнання за ними якихнебудь прав, не наданих нашим законом громадянам України.
КпШС України (частина І стаття 195) встановлює, що шлюби громадян України з іноземцями і шлюби іноземців між собою на території України укладаються за законодавством України. Це означає, що як порядок, так і умови укладення шлюбу регулюються КпШС України. Так, іноземець, який не досяг за даним Кодексом шлюбного віку, не вправі вимагати реєстрації шлюбу, хоч за законом своєї країни він вже вправі вступити в шлюб. Також іноземець не може вимагати реєстрації другого шлюбу за наявності першого нерозірваного шлюбу, хоча за законом його країни допускається багатоженство. Але в той же час, якщо витримані умови вступу до шлюбу, передбачені КпШС України, шлюб може бути укладеним навіть в тих умовах, коли за законами громадянства іноземця він не має права вступити до шлюбу.
Так, наприклад, не приймаються до уваги ті перешкоди до вступу в шлюб, які мають місце в національному законодавстві іноземця, але не визнаються нашим Кодексом, такі як національні і релігійні, расові обмеження, згода батьків на вступ до шлюбу тощо.
201
Такі шлюби можуть визнаватися дійсними в Україні, але це не означає, що вони будуть обов'язково визнані дійсними в інших країнах. Тому при реєстрації шлюбів громадян України з іноземцями, органи ЗАГСу за наявності перешкод до укладення шлюбу за законом чоловікаіноземця роз'яснюють особам, які вступають до шлюбу, що дійсність шлюбу в іншій країні може бути оскаржена, шлюб може бути визнаний недійсним, що тягне за собою порушення прав одного з подружжя і народжених в цьому шлюбі дітей.
КпШС України (частина 2 статті 195) встановлює для іноземців можливість іншої форми укладення шлюбу (в посольствах, консульствах, а не в органах ЗАГСу).
Ці шлюби як по формі, так і за умовами їх дійсності здійснюються згідно із законами держави посла або консула.
Це означає, що консульські шлюби можуть бути здійсненні як в світській, так і в церковній формі, і з дотриманням умов, прийнятих в державі консула (посла).Шлюби, що укладені іноземцями в посольстві або консульстві їх країн на території України, визнаються дійсними на «умовах взаємності». Це означає, що якщо за законами держави призначеного посла (консула) на території цієї держави не визнаються дійсними шлюби, укладені громадянами України в Українському посольстві (консульстві), то в Україні також не будуть визнаватися дійсними шлюби, укладені в посольстві (консульстві) даної держави.
Громадяни України, що проживають за кордоном, як правило, укладають шлюби в консульствах України, але в деяких випадках звернення в консульство України для них буває важким по причині віддаленості або відсутності консульської установи. Тому, в силу частини 2 статті 196 КпШС України, шлюби громадян України з іноземцями, а також шлюби громадян України між собою визнаються дійсними і в тих випадках, коли вони були укладені не в консульстві України, а у відповідних органах країни їх перебування, з додержанням форми шлюбу, встановленої законом місця його укладення.
Так, наприклад, якщо в даній країні визнаються дійсними шлюби, які відбулися за релігійною церемонією, то немає підстав для визнання таких шлюбів недійсними в Україні.
202
Але громадяни України, незалежно від умов встановлених іноземним законом, в усіх випадках повинні дотримуватись тих УМОВ вступу до шлюбу, які передбачені українським законом. Тому частина 2 статті 196 КпШС України зазначає, шо такі шлюби визнаються дійсними за умови, що їх визнанню немає перешкод, які випливають із статей 15, 16, 17 і 45 КпШС України. Так, якщо громадянин України вступив до шлюбу за кордоном, оформив його за законом місця здійснення, але не розірвав у встановленому порядку раніше зареєстрований шлюб, новий шлюб визнається недійсним, хоча за законом країни, де він був зареєстрований, допускаються полігамні шлюби.
Частина 3 статті 196 КпШС України встановлює правило про визнання шлюбів іноземців, зареєстрованих за межами України за законами відповідних країн. Ці шлюби визнаються у нас дійсними як по формі (процедурі оформлення), так і по матеріальних умовах навіть тоді, коли ця форма (наприклад, релігійне оформлення шлюбу) і умови дійсності (шлюбний вік, ступінь родства, стан здоров'я) не співпадають з нашою процедурою оформлення шлюбу і матеріальними умовами вступу до шлюбу.