<<
>>

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЗНАНЬ

Принципи і види контролю знань студентів

Контроль знань є складовою багатогранного навчального процесу в КНЕУ і являє собою організацію зворотного зв’язку як засобу управління навчально-виховним процесом.

Показники контролю знань студентів є основою для судження про результати навчання та для вирішення таких питань, як ступінь опанування навчальною програмою, переведення на наступний курс, призначення стипендії, випуск з вищого навчального закладу і видача диплому. Результати контролю знань слугують основним показником, за яким оцінюється робота окремого студента, академічної групи, курсу, факультету в цілому, а також робота викладацького складу.

За умови правильної організації контроль знань слугує навчальним, виховним, організаційним, розвитковим, методичним та іншим цілям.

Контроль знань будується на таких основних принципах:

― перевірка і оцінка знань студентів мають відображати рівень засвоєння знань та заохочувати студентів до нових успіхів;

― перевірка і оцінка знань мають проводитися систематично, планово, у нерозривному зв’язку з усім процесом навчання; послідовно з поступовим ускладненням завдань, змісту і методики;

― перевірка та оцінка знань здійснюються з урахуванням індивідуальних особливостей і особистих успіхів студента;

― диференціація оцінок повинна здійснюватися за об’єктив­ними заздалегідь визначеними критеріями;

― оцінка знань студента повинна відповідати істинній якості і кількості засвоєних знань, умінь і навичок.

Контроль знань здійснюється у вигляді:

1) поточного контролю знань студентів;

2) підсумкового контролю знань студентів.

Поточний контроль знань студента є невід’ємною частиною всього навчального процесу і засобом виявлення ступеню засвоєння студентом програмного матеріалу. Поточний контроль роботи студента протягом семестру повинен:

― допомагати студентові в організації його роботи;

― привчати студента до систематичного опрацювання матеріалу і підготовки до сприйняття наступних тем з програми дисципліни;

― виявити ступінь відповідальності студента та його ставлення до роботи, причини, що заважають виконувати навчальну програму;

― заохочувати активність студента та його інтерес до вивчення дисципліни;

― виявити обсяг, глибину і якість сприйняття студентом матеріалу, який вивчається;

― виявити недоліки і прогалини у знаннях та способи їх усунення;

― виявити рівень опанування навичками самостійної роботи.

Оцінювання поточної роботи студента в семестрі проводиться за трьома основними напрямами:

1) систематичність та активність роботи на семінарських заняттях;

2) виконання завдань для самостійного опрацювання;

3) виконання модульних завдань.

Оцінювання поточної роботи студента здійснюється в межах 40 балів.

Результати оцінювання поточної роботи студента в семестрі є підставою для заліку.

Умовою виставлення заліку для студентів денної та вечірньої форм навчання є одержання не менше 20 балів, в яких обов’яз­ково мають бути представлені всі об’єкти контролю.

Умовою одержання заліку для студентів заочної форми навчання є виконання модульних завдань.

Порядок оцінювання поточної роботи

студента в семестрі

Для денної та вечірньої форм навчання

Максимальна кількість балів, які може набрати студент за результатами поточної роботи, — 40

Об’єкти контролю:

1) систематичність та активність роботи на семінарських заняттях — до 15 балів;

включає:

ü систематичність підготовки до семінарських занять та участі в їх проведенні;

ü активність на семінарських заняттях;

ü результативність роботи на семінарських заняттях;

2) виконання завдань для самостійного опрацювання — до 10 балів;

включає:

ü виконання індивідуальних завдань (рефератів тощо);

ü підготовка програмного матеріалу (тем, питань), який відводиться на самостійне вивчення;

3) виконання модульних завдань — до 15 балів;

включає 2 модулі.

Якщо студент не набрав 20 балів (в яких обов’язково мають бути представлені всі об’єкти контролю) (1.+2.+3.), він не одержує заліку. Для заочної форми навчання

Об'єкти контролю:

1) виконання модульних завдань (2 блоки по 2 завдання).

За результатами виконання цих завдань студент набирає відповідну кількість балів (до 40). За умови набрання не менше 20 балів студент одержує залік.

Підсумковий контроль знань студентів включає результати оцінювання поточної роботи, семестрові, курсові, державні іспити та заліки.

Метою підсумкового контролю знань є визначення справжнього рівня і змісту знань студентів з конкретної дисципліни за обсягом, якістю, глибиною та вмінням застосовувати одержані знання у практичній діяльності відповідно до моделі конкретного освітньо-кваліфікаційного рівня.

Підсумковою формою контролю знань з даної дисципліни є залік.

Програмні питання, що складають зміст дисципліни, доводяться до студентів на початку навчального семестру.

Передумовою для складання заліку з дисципліни є поточна робота в семестрі, яка оцінюється в межах до 40 балів.

Залік як форма підсумкового контролю знань виставляється за результатами оцінювання поточної роботи в семестрі. Умовою одержання заліку є виконання всіх обов’язкових завдань та модульного контролю знань і одержання не менше 20 балів за поточну роботу в семестрі. Студент, який за семестр не набрав 20 балів у процесі поточної роботи, не одержує заліку і має заборгованість з даної дисципліни, яку погашає відповідно до встановлених норм.

Студенти заочної форми навчання одержують залік за результатами модульного контролю знань, що здійснюється відповідно до розкладу заліково-екзаменаційної сесії.

<< | >>
Источник: Агафонов С.А.. Римське право: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни.— К.: КНЕУ,2005.— 143 с.. 2005

Еще по теме КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЗНАНЬ:

  1. Глава 5. Проблема оцінки достовірності свідчень. Критерії оцінки достовірності заяви дитини
  2. Стаття 200. Економічна оцінка земель
  3. Стаття 201. Грошова оцінка земельних ділянок
  4. Правові засади запобігання корупції у сфері оцінки земель
  5. 7.1. Поняття і основні критерії типології держав
  6. 7.2.3. Критерії класифікації і види принципів права
  7. ПОЛОЖЕННЯ про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин
  8. 10.4. Межі допустимості застосування технічних засобів та спеціальних знань при одержанні інформації
  9. Блок питань для самоконтролю знань
  10. Становлення теорії оперативно-розшукової діяльності як самостійної галузі наукових знань
  11. § 5. Стандарт доказування та оцінка доказів судом
  12. ПОРЯДОК визначення вартості робіт по проведенню державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин
  13. Лекція 19 Використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві. Призначення та проведення судових експертиз
  14. 10.3. Форми використання технічних засобів та спеціальних знань для одержання криміналістичної інформації
  15. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ДОСТОВІРНОСТІ ЗАЯВИ ДИТИНИ
  16. Критерії та показники досягнення верховенства права
  17. Критерії встановлення юрисдикції адміністративних судів
  18. 1. Характер предмета адміністративного права: уточнення доктринальної оцінки
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -