§ 1. Види адміністративних судів, склад суду та порядок відводів суддів

Визначення адміністративного суду закріплює КАС України (п. 3. ч. 1. ст. 4), розуміючи під ним суд, до компетенції якого відне­сено розгляд і вирішення адміністративних справ. У свою чергу, під судом мають на увазі суддю адміністративного суду, який розглядає і вирішує адміністративну справу одноособово, або колегію суддів чи інший визначений КАСУ склад адміністративного суду.

Судова система адміністративних судів складається з трьох ін­станцій. До першої інстанції, яка розглядає справу по суті, відносять місцевий загальний суд як адміністративний та окружний адмініст­ративний суд. При цьому в окремих випадках, визначених законом, розглядати справу як суд першої інстанції можуть апеляційні адміні­стративні суди та Верховний Суд (ст. 22 КАС України).

Другу інстанцію становлять апеляційні адміністративні суди, за­вданням яких є перегляд рішень судів першої інстанції (місцевого за­гального суду як адміністративного та окружного адміністратив­ного суду). Слід звернути увагу на те, що в Україні чітко обумовлено кількість апеляційних адміністративних судів, які діють у відповід­них округах. Усього таких судів вісім. Наприклад, Другий апеляцій­ний адміністративний суд в апеляційному окрузі охоплює Полтав­ську, Сумську та Харківську області й перебуває у місті Харкові, Шос­тий апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі охоп­лює Київську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ і перебу­ває у місті Києві, Восьмий апеляційний адміністративний суд в апе­ляційному окрузі охоплює Волинську, Закарпатську, Івано-Франків­ську, Львівську, Рівненську та Тернопільську області, розташований у місті Львові.

Останньою інстанцією є Верховний Суд України, що здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції, переглядаючи рішення судів двох попередніх інстанцій на правильність застосування норм мате­ріального та процесуального права. Разом із тим у випадках, визна­чених процесуальним законом, він діє як суд першої або апеляційної інстанції.

Справи розподіляються з урахуванням:

- спеціалізації суддів;

- навантаження кожного судді;

- заборони брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушу­ється питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами);

- перебування суддів у відпустці, відсутності у зв'язку з тимчасо­вою непрацездатністю;

- відрядження, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.

Справа може розглядатися суддею одноособово чи колегіально, де рішення ухвалюються більшістю голосів. При цьому законодавець визначає чіткі підстави для відводу (самовідводу) судді (ст. 36 КАС України), до яких слід віднести такі:

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, пе­рекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або на­давав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано зацікавлений у результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дру­жина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сто­рони або інших учасників судового процесу або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розг­лядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупе­редженості або об'єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ст. 31 КАСУ.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) у разі порушення вимоги недопустимості повторної участі судді у розгляді справи. При цьому до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, роди­чами між собою чи родичами подружжя (ч. 3 ст.

Порядок відводу врегульовано ст. 40 КАС України. Питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття про­вадження у справі. Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу в нарадчій кімнаті ухвалою суду. При цьому суд може задовольнити відвід, дійшовши висновку про його обґрунтова­ність. В іншому разі вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і ви­значається у порядку, встановленому законом, за умови, що заява про відвід надійшла до суду за три робочі дні до наступного засі­дання (або раніше). Такому судді не може бути заявлений відвід.

Разом із тим ст. 40 КАС України визначає і інший порядок вирі­шення питання про відвід, якщо його неможливо розглянути в цьому суді.

У будь-якому разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) суду передбачає зміну складу суду. Якщо після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду, за розпоря­дженням голови суду справа передається до іншого адміністратив­ного суду в порядку, встановленому ст. 29 КАС України.