<<
>>

§ 1. Види адміністративних судів, склад суду та порядок відводів суддів

Визначення адміністративного суду закріплює КАС України (п. 3. ч. 1. ст. 4), розуміючи під ним суд, до компетенції якого відне­сено розгляд і вирішення адміністративних справ. У свою чергу, під судом мають на увазі суддю адміністративного суду, який розглядає і вирішує адміністративну справу одноособово, або колегію суддів чи інший визначений КАСУ склад адміністративного суду.

Судова система адміністративних судів складається з трьох ін­станцій. До першої інстанції, яка розглядає справу по суті, відносять місцевий загальний суд як адміністративний та окружний адмініст­ративний суд. При цьому в окремих випадках, визначених законом, розглядати справу як суд першої інстанції можуть апеляційні адміні­стративні суди та Верховний Суд (ст. 22 КАС України).

Другу інстанцію становлять апеляційні адміністративні суди, за­вданням яких є перегляд рішень судів першої інстанції (місцевого за­гального суду як адміністративного та окружного адміністратив­ного суду). Слід звернути увагу на те, що в Україні чітко обумовлено кількість апеляційних адміністративних судів, які діють у відповід­них округах. Усього таких судів вісім. Наприклад, Другий апеляцій­ний адміністративний суд в апеляційному окрузі охоплює Полтав­ську, Сумську та Харківську області й перебуває у місті Харкові, Шос­тий апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі охоп­лює Київську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ і перебу­ває у місті Києві, Восьмий апеляційний адміністративний суд в апе­ляційному окрузі охоплює Волинську, Закарпатську, Івано-Франків­ську, Львівську, Рівненську та Тернопільську області, розташований у місті Львові.

Останньою інстанцією є Верховний Суд України, що здійснює правосуддя як суд касаційної інстанції, переглядаючи рішення судів двох попередніх інстанцій на правильність застосування норм мате­ріального та процесуального права. Разом із тим у випадках, визна­чених процесуальним законом, він діє як суд першої або апеляційної інстанції.

Справи розподіляються з урахуванням:

- спеціалізації суддів;

- навантаження кожного судді;

- заборони брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушу­ється питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами);

- перебування суддів у відпустці, відсутності у зв'язку з тимчасо­вою непрацездатністю;

- відрядження, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.

Справа може розглядатися суддею одноособово чи колегіально, де рішення ухвалюються більшістю голосів. При цьому законодавець визначає чіткі підстави для відводу (самовідводу) судді (ст. 36 КАС України), до яких слід віднести такі:

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, пе­рекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або на­давав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано зацікавлений у результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дру­жина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сто­рони або інших учасників судового процесу або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розг­лядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупе­редженості або об'єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ст. 31 КАСУ.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) у разі порушення вимоги недопустимості повторної участі судді у розгляді справи. При цьому до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, роди­чами між собою чи родичами подружжя (ч. 3 ст.

38 КАСУ).

Порядок відводу врегульовано ст. 40 КАС України. Питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття про­вадження у справі. Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу в нарадчій кімнаті ухвалою суду. При цьому суд може задовольнити відвід, дійшовши висновку про його обґрунтова­ність. В іншому разі вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і ви­значається у порядку, встановленому законом, за умови, що заява про відвід надійшла до суду за три робочі дні до наступного засі­дання (або раніше). Такому судді не може бути заявлений відвід.

Разом із тим ст. 40 КАС України визначає і інший порядок вирі­шення питання про відвід, якщо його неможливо розглянути в цьому суді.

У будь-якому разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) суду передбачає зміну складу суду. Якщо після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду, за розпоря­дженням голови суду справа передається до іншого адміністратив­ного суду в порядку, встановленому ст. 29 КАС України.

<< | >>
Источник: Адміністративний процес : навч. посіб. / О.Ю. Салманова, А.Т. Комзюк, С.М. Гусаров та ін. ; за заг. ред. О.Ю. Салманової, А. Т. Комзюка ; МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. - Хар­ків : ХНУВС,2022. - 412 с.. 2022

Еще по теме § 1. Види адміністративних судів, склад суду та порядок відводів суддів:

  1. § 3. Склад та повноваження апеляційнихгосподарських судів. Голова апеляційногогосподарського суду та його заступники
  2. § 1. Порядок обрання, склад та повноваження апеляційних судів
  3. § 5. Особливості статусу суддів військових судів
  4. § 5. Особливості статусу суддів військових судів
  5. 1.2. Правовий статус місцевих загальних судів та суддів
  6. § 2. Порядок призначення суддів КонституційногоСуду України та припинення їх повноважень.Особливості статусу судді Конституційного Суду України
  7. 10. Суд як обов’язковий суб’єкт цивільних процесуальних правовідносин. Правове положення суду. Склад суду. Підстави для відводу судді. Порядок вирішення заяви про відвід судді.
  8. Поняття, види та класифікаційні ознаки рішень адміністративного суду
  9. § 1. Місце Верховного Суду Україниу судовій системі. Його повноваження,склад та порядок обрання
  10. Стаття 24. Здійснення адміністративного судочинства колегією суддів
  11. Стаття 17. Юрисдикція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ
  12. Чи поширюються положення глави З ЦПК щодо складу суду на формування судової колегії касаційного суду?
  13. Учасники та етапи адміністративного судочинства. Рішення адміністративних судів
  14. Як вирішується питання у разі заявлення відводу всьому складу місцевого суду? Чи слід направляти справу до апеляційного суду для вирішення питання щодо підсудності?
  15. § 2. Склад та повноваження місцевого господарського суду Автономної Республіки Крим, обласних, міст Києва і Севастополя. Голова місцевихгосподарських судів Автономної Республіки Крим,обласних, міст Киева і Севастополя та Його заступники
  16. Стаття 25. Порядок вирішення питань колегією суддів
  17. § 4. Склад та повноваження Вищого господарського суду України
  18. Глава УШ СКЛАД СУДУ, АПАРАТ СУДУ. ВІДВОДИ
  19. Б. Кадровий склад совісних судів
  20. 37. Поняття і види підсудності. Функціональна підсудність. Порядок передачі справи із одного суду в інший суд (заміна підсудності).
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -