<<
>>

Стаття 115. Судове доручення

1. Суд, який розглядає справу, у разі потреби збирання доказів за межами своєї територіальної підсудності доручає відповідному адміністративному суду провести певні процесуальні дії.

2. В ухвалі про судове доручення коротко зазначається зміст справи, що розглядається, вказуються обставини, що належить з'ясувати, та докази, які слід зібрати суду, що виконує доручення. Ухвала про судове доручення невідкладно надсилається до адміністративного суду, який буде її виконувати, та є обов'язковою для нього.

3. Судове доручення невідкладно виконується судом за правилами цього Кодексу, які встановлюють порядок вчинення відповідних процесуальних дій.

4. Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про дату, час і місце судового засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає виконанню судового доручення.

5. Якщо особа, яка бере участь у справі, чи свідок, що дали пояснення або показання суду, який виконував окреме доручення, з'являться до суду, що розглядає справу, то вони дають пояснення і показання у загальному порядку.

6. Адміністративні суди України можуть звертатися з дорученням про проведення певних процесуальних дій до іноземних судів, а також виконувати доручення іноземних судів у порядку, встановленому законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

(Із змінами, внесеними згідно із

Законом України від 21.01.2010 р. N 1837-VI)

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття регулює порядок збору доказів за межами територіальної юрисдикції адміністративного суду, що розглядає справу, за участю іншого адміністративного суду. Стаття спрямована забезпечити ефективний збір доказів, які віддалені від адміністративного суду, за найменших витрат.

Поняття і значення судового доручення

2. При розгляді адміністративної справи може виникнути потреба зібрати докази за межами територіальної юрисдикції (підсудності) адміністративного суду, який розглядає справу. У цьому випадку суд відповідно до частини першої коментованої статті доручає відповідному адміністративному суду провести певні процесуальні дії щодо збору доказів. Однак це є правом, а не обов'язком суду. Суд, який розглядає справу, може вжити заходи щодо збору доказів і самостійно. Наприклад, витребувати письмовий чи речовий доказ, що знаходиться в іншому куточку України, він може самостійно, надіславши відповідну ухвалу суб'єкту, у якого він знаходиться.

У статті не визначено, про які саме форми збору доказів йдеться, а вжито узагальнюючий термін "збирання доказів". Найчастіше предметом судового доручення можуть бути допит свідків за місцем їхнього проживання (перебування) та огляд доказів на місці.

3. Оскільки збирання доказів відбувається переважно під час підготовчого провадження, то на цій стадії може даватися і судове доручення. Але судове доручення можливе й на інших стадіях розгляду справи в суді першої інстанції, а також у суді апеляційної інстанції.

Оформлення судового доручення

4. Судове доручення оформлюється ухвалою суду, який здійснює розгляд адміністративної справи (частина друга коментованої статті). В ухвалі має коротко зазначатися зміст справи, що розглядається, вказуються обставини, що належить з'ясувати, та докази, які слід зібрати суду, що виконує доручення.

Ухвала про судове доручення викладається окремим документом із урахуванням загальних вимог до ухвал суду, встановлених статтею 165 КАСУ.

5. Ухвала про судове доручення невідкладно надсилається до адміністративного суду, який буде її виконувати, - це може бути як окружний адміністративний суд, так і місцевий загальний суд як адміністративний. Зазначену ухвалу не може бути оскаржено окремо від постанови суду у справі.

Порядок виконання судового доручення

6. Ухвала про судове доручення є обов'язковою для адміністративного суду, який буде виконувати судове доручення. Він не може її повернути, посилаючись, наприклад, на завантаженість, непідсудність справи тощо.

7. Судове доручення виконується в судовому засіданні. Призначаючи судове засідання, адміністративний суд, який виконує доручення, повинен завчасно, не пізніше ніж за сім днів, повідомити осіб, які беруть участь у справі, про дату, час та місце судового засідання (стаття 35 КАСУ). Неприбуття цих осіб, які належним чином повідомлені про судове засідання, не перешкоджає виконанню судового доручення (частина четверта коментованої статті).

8. Судове доручення виконується за правилами КАСУ, які встановлюють порядок вчинення відповідної процесуальної дії. Наприклад, допит свідка здійснюється згідно з вимогами статей 78, 141, 142, огляд доказів на місці здійснюється відповідно до статті 147 КАСУ.

9. Під час виконання судового доручення складається протокол про вчинення відповідної процесуальної дії, а також можуть бути використані технічні засоби, наприклад, відеокамера при огляді доказу на місці або аудіозаписуючий пристрій при допиті свідка. Протокол, а також результати фіксування чи інші додатки суд, що виконував доручення, невідкладно повинен надіслати до суду, який розглядає справу (статті 45 - 46 КАСУ).

Міждержавні судові доручення

10. У разі необхідності адміністративні суди України можуть звертатися з дорученням про проведення певних процесуальних дій до іноземних судів, а також виконувати доручення іноземних судів на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Зазвичай особливості надання і здійснення міждержавних судових доручень визначаються дво- або багатосторонніми міжнародними договорами про правову допомогу.

Стаття 115-1. Звернення суду України із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави

1. У разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

2. Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено, - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

(Доповнено статтею 1151 згідно із

Законом України від 21.01.2010 р. N 1837-VI)

Стаття 115-2. Зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги

1. Зміст і форма судового доручення про надання правової допомоги мають відповідати вимогам міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо його не укладено, - вимогам частин другої - четвертої цієї статті.

2. У судовому дорученні про надання правової допомоги зазначаються:

1) назва суду, що розглядає справу;

2) за наявності міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, учасниками якого є Україна і держава, до якої звернено доручення, - посилання на його положення;

3) найменування справи, що розглядається;

4) прізвище, ім'я, по батькові та рік народження фізичної особи або найменування юридичної особи, відомості про їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження та інші дані, необхідні для виконання доручення;

5) процесуальне становище осіб, щодо яких необхідно вчинити процесуальні дії;

6) чіткий перелік процесуальних дій, що належить вчинити;

7) інші дані, якщо це передбачено відповідним міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або цього вимагає іноземний суд, що виконуватиме доручення.

3. Судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

4. Судове доручення про надання правової допомоги, процесуальні та інші документи, що до нього додаються, засвідчуються підписом судді, який складає доручення, та скріплюються гербовою печаткою.

(Доповнено статтею 1152 згідно із

Законом України від 21.01.2010 р. N 1837-VI)

Стаття 115-3. Виконання в Україні судових доручень іноземних судів

1. Суди України виконують доручення іноземних судів про надання правової допомоги щодо вручення викликів до суду чи інших документів, допиту сторін чи свідків, проведення експертизи чи огляду на місці, вчинення інших процесуальних дій, переданих їм у порядку, встановленому міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено, - дипломатичними каналами.

2. Судове доручення не приймається до виконання у разі, якщо воно:

1) може призвести до порушення суверенітету України або створити загрозу її національній безпеці;

2) не належить до юрисдикції цього суду;

3) суперечить законам або міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

3. Виконання судового доручення здійснюється відповідно до цього Кодексу. На прохання іноземного суду процесуальні дії можуть вчинятися під час виконання судового доручення із застосуванням права іншої держави, якщо таке застосування не суперечить законам України.

4. У разі надходження від іноземного суду прохання щодо особистої присутності його уповноважених представників чи учасників судового розгляду під час виконання судового доручення суд України, який виконує доручення, вирішує питання про надання згоди щодо такої участі.

5. Виконання судового доручення підтверджується протоколом судового засідання, іншими документами, складеними чи отриманими під час виконання доручення, що засвідчуються підписом судді та скріплюються гербовою печаткою.

6. У разі якщо немає можливості виконати доручення іноземного суду, суд України в порядку, встановленому міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або якщо міжнародний договір не укладено, - дипломатичними каналами, повертає таке доручення іноземному суду без виконання із зазначенням причин та подає відповідні документи, що це підтверджують.

(Доповнено статтею 1153 згідно із

Законом України від 21.01.2010 р. N 1837-VI)

Стаття 115-4. Виконання судового доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів

1. Доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів виконується у судовому засіданні або уповноваженим працівником суду за місцем проживання (перебування, місцем роботи) фізичної особи чи місцезнаходженням юридичної особи.

2. Виклик до суду чи інші документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, вручаються особисто фізичній особі чи її представникові або представникові юридичної особи під розписку.

3. У повістці, що направляється з метою виконання доручення іноземного суду про вручення документів, крім відомостей, зазначених у статті 34 цього Кодексу, додатково зазначається інформація про наслідки відмови від отримання документів та неявки до суду для отримання документів згідно із частинами п'ятою і шостою цієї статті.

4. У разі якщо особа, якій необхідно вручити виклик до суду чи інші документи за дорученням іноземного суду, перебуває під вартою або відбуває такий вид покарання як довічне позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешт, суд надсилає документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, до адміністрації місця тримання особи, яка здійснює їх вручення під розписку та невідкладно надсилає розписку і письмові пояснення цієї особи до суду.

5. У разі відмови особи отримати виклик до суду чи інші документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, суддя, уповноважений працівник суду або представник адміністрації місця тримання особи робить відповідну позначку на документах, що підлягають врученню. У такому разі документи, що підлягають врученню за дорученням іноземного суду, вважаються врученими.

6. У разі повторної неявки до суду без поважних причин особи, яку належним чином повідомлено про день, час та місце судового засідання, у якому мають бути вручені виклик до суду чи інші документи за дорученням іноземного суду, такі документи вважаються врученими.

7. Доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів вважається виконаним у день, коли особа або її представник отримали такі документи чи відмовилися від їх отримання або якщо така особа чи її представник, яких належним чином повідомлено про день, час та місце судового засідання, на якому має бути вручено виклик до суду чи інші документи, без поважних причин не з'явилися до суду, - у день такого судового засідання.

8. Виконання доручення іноземного суду про вручення виклику до суду чи інших документів підтверджується протоколом судового засідання, у якому зазначаються заяви чи повідомлення, зроблені особами у зв'язку з отриманням документів, а також підтвердженням про повідомлення особи про необхідність явки до суду для отримання документів та іншими документами, складеними чи отриманими під час виконання доручення, що засвідчуються підписом судді та скріплюються гербовою печаткою.

(Доповнено статтею 1154 згідно із

Законом України від 21.01.2010 р. N 1837-VI)

Стаття 115-5. Виконання судових доручень закордонними дипломатичними установами України

1. Судове доручення про вручення документів громадянину України, який проживає на території іноземної держави, може бути виконано працівниками дипломатичного представництва чи консульської установи України у відповідній державі. Такі документи особа отримує добровільно. Вручення документів здійснюється під розписку із зазначенням дня вручення, підписується посадовою особою та скріплюється печаткою відповідної закордонної дипломатичної установи України.

2. Доручення суду про виконання певних процесуальних дій стосовно громадянина України, який проживає на території іноземної держави, може бути виконано працівниками дипломатичного представництва чи консульської установи України у відповідній державі, якщо це передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. У разі вчинення певних процесуальних дій складається протокол, що підписується особою, стосовно якої вчинено процесуальні дії, та особою, яка вчинила процесуальні дії, і скріплюється печаткою відповідної закордонної дипломатичної установи України. У протоколі зазначаються день, час і місце виконання доручення.

3. Під час виконання судового доручення застосовується процесуальний закон України. Для виконання доручення не можуть застосовуватися примусові заходи.

(Доповнено статтею 1155 згідно із

Законом України від 21.01.2010 р. N 1837-VI)

<< | >>
Источник: Банчук О.А.. НАУКОВО – ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР ДО КОДЕКСУ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА УКРАЇНИ Київ. 2011753 с.. 2011

Еще по теме Стаття 115. Судове доручення:

  1. 1.3. Умисне вбивство при обтяжуючих обставинах
  2. КОНСТИТУЦIЯ УКРАЇНИ
  3. Стаття 3. Визначення понять
  4. Стаття 11. Змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі
  5. Стаття 33. Повістки
  6. Стаття 45. Складення протоколу
  7. Стаття 74. Способи забезпечення доказів
  8. Стаття 78. Допит свідка за місцем або у місці його проживання (перебування)
  9. Стаття 110. Підготовка справи до судового розгляду
  10. Стаття 115. Судове доручення
  11. Стаття 141. Порядок допиту свідків
  12. Стаття 147. Огляд доказів на місці
  13. Стаття 156. Зупинення та поновлення провадження у справі
  14. ДОДАТК
  15. Текст Кодексу
  16. Конституція (Основний Закон) Української Радянської Соціалістичної Республіки (1937 р.)
  17. Конституція (Основний Закон) Української Радянської Соціалістичної Республіки (1978 р.)
  18. Конституція України (28 червня 1996 р.)
  19. Українська держава, що відродилася на своїй стародавній території року 1648 під проводом гетьмана Богдана Хмельницьког
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -