<<
>>

§ 1. Поняття і види підвідомчості

Держава виконує свої завдання і реалізує функції через систему створених нею для цього органів, сукупність яких для певного виду діяльності називається відомством. Кожне відомство і орган, який входить до його системи, виконують тільки ті функції і мають конкретну компетенцію, які встановлені Конституцією й іншими законами України.
Розмежування компетенції між органами держави називається підвідомчістю. Компетенція суду в здійсненні правосуддя — по розгляду і вирішенню визначеної певної категорії питань називається судовою юрисдикцією або підвідомчістю судових органів. Відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Вона опосередковується розглядом питань про конституційність законів та інших правових актів, розглядом цивільних і кримінальних справ, тому є конституційна юрисдикція, кримінальна і цивільна юрисдикція. Судова влада здійснюється автономними системами: Конституційним Судом, судами загальної юрисдикції — територіальними і спеціальними.

Конституційна юрисдикція здійснюється єдиним органом — Конституційним Судом України, котрий вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції і дає її офіційне тлумачення та законів України (ст. 147 Конституції, статті 13,14 Закону «Про Конституційний Суд України»).

Право вирішення цивільних справ у нашій країні надано не тільки судовим, а й іншим органам держави, громадським організаціям, змішаним органам, третейським судам. В зв'язку з цим цивільна юрисдикція, або підвідомчість, визначає коло цивільних справ, вирішення яких віднесено до державних судів, змішаних органів (комісій по трудових спорах), третейських судів.

У цивільному судочинстві підвідомчість визначає коло цивільних справ, які віднесені законом на розгляд суду. Залежно від того, чи відносить закон вирішення спорів до відання виключно одних конкретних юрисдикційних органів або до компетенції декількох органів, підвідомчість поділяється на виключну і численну.

Виключною називається така підвідомчість, за якою розгляд певної категорії цивільних справ становить компетенцію виключно суду.

Так, лише в судовому порядку вирішуються справи про відібрання дітей, про позбавлення батьківських прав (статті 68,71 КпШС). В той же час розгляд цивільних справ здійснюється судом, третейським судом, профспілковими та іншими громадськими організаціями та в адміністративному порядку (ст. 6 ЦК) — численна підвідомчість. Остання залежно від способу вибору юрисдикційного органу з декількох, яким справа підвідомча, чи недопущенні такого вибору, поділяється на альтернативну, договірну, імперативну і змішану.

Альтернативна підвідомчість означає, що розгляд спору віднесено до компетенції кількох органів за вибором особи, яка потребує захисту своїх прав. Наприклад, постанову адміністративної комісії про адміністративне правопорушення можна оскаржити до виконавчого комітету відповідної ради або до районного (міського) суду (ст. 288 КпАП).

Договірною буде підвідомчість, яка визначається взаємною угодою сторін. Так, відповідно до ст. 1 Положення про третейський суд громадяни за взаємною угодою можуть передати будьякий спір, який виник між ними, на вирішення третейського суду, за винятком спорів, які виникають з трудових і сімейних правовідносин.

Імперативною (умовною) є підвідомчість, за якою справа розглядається кількома юрисдикційними органами у визначеній законом послідовності. Наприклад, трудові спори розглядаються: комісіями по трудових спорах, районними (міськими) судами (ст. 221 КЗпП). Комісія є первинним органом по розгляду трудових спорів, що вникають на підприємствах, в установах, організаціях за незначним винятком (224 КЗпП). У разі незгоди з рішенням цієї комісії працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду (ст. 228 КЗпП) (див. § 8 цієї глави).

Змішана підвідомчість поєднує в собі ознаки, властиві Іншим видам, зокрема альтернативній підвідомчості. Так, відповідно до ст. 2484 ЦПК скарги громадян на рішення, дії або бездіяльність державних органів, юридичних чи службових осіб у сфері управлінської діяльності, можуть бути подані безпосередньо суду або суду після оскарження до органу, службової особи, що постановили рішення чи здійснили дії або допустили бездіяльність

Встановлення різних видів підвідомчості дає державі можливість активно і гнучко впливати на різні форми юрисдикційної діяльності, використовуючи її особливості і переваги з урахуванням інтересів сторін у розгляді і цивільних справ.

<< | >>
Источник: М. Й. Штефан. Цивільний процес. 1997

Еще по теме § 1. Поняття і види підвідомчості:

  1. Поняття і види підвідомчості
  2. 35. Поняття і види підвідомчості цивільних осіб.
  3. § 2. Загальні правила визначення підвідомчості цивільних справ суду
  4. Поняття і види процесуальних строків
  5. § 1. Поняття і види підсудності
  6. §1 Поняття та види джерел міжнародного права
  7. 1. Поняття і види капітального будівництва
  8. § 1. Поняття діяльності та її види
  9. § 1. Поняття і види органів виконавчої влади
  10. Поняття, види і форми інвестиційної діяльності
  11. Поняття, види і принципи державної служби
  12. § 2. Поняття і види тактичних комбінацій
  13. Поняття та види відпусток
  14. Поняття позову. Елементи та види позовів
  15. 4.2.3. Поліархія: поняття й види
  16. Поняття, види та зміст третейських угод
  17. § 2.Поняття і види доказів
  18. 38. Поняття та види речей
  19. Міжнародне право:1. Поняття і види територій
- law - Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -