§ 3. Учасники виконавчого провадження, їх права та обов'язки

Закон України «Про виконавче провадження» визначає коло учас­ників виконавчого провадження. Учасниками виконавчого прова­дження є всі ті суб'єкти, які беруть участь за власною чи службовою іні­ціативою або можуть бути залучені до участі у виконавчому прова­дженні.

Залежно від заінтересованої учасника, мети участі та ролі у вико­навчому провадженні усіх учасників можна згрупувати таким чином:

1) органи та особи, які здійснюють примусове виконання судових рішень;

2) суд як учасник виконавчого провадження;

3) заінтересовані учасники виконавчого провадження: сторони ви­конавчого провадження, їх представники, прокурор, особи, права інте­лектуальної власності яких порушено (за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України та статті 51-2 Кодексу України про адмі­ністративні правопорушення);

4) особи, які сприяють реалізації та дотриманню прав у виконав­чому провадженні: експерт, спеціаліст, перекладач, суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, поняті, працівники поліції, пред­ставники органів опіки і піклування, інших органів та установ.

Роль суду у виконавчому провадженні є досить важливою і бага- тоаспектною.

Специфіка судового контролю полягає в тому, що він здійснюється лише під час розгляду конкретної цивільної справи судом і лише у разі звернення особи за захистом. Суд при цьому перевіряє законність рі­шень, дій або бездіяльності державних виконавців, а не питання доці­льності їхніх дій, і не має таких повноважень реагування на порушення законності, як інші контролюючі органи.

Іншою формою участі суду у виконавчому провадженні є ухвалення рішень з низки процесуальних питань виконавчого провадження. Суд роз'яснює рішення, що підлягає виконанню (271 ЦПК України), змінює спосіб і порядок виконання, вирішує питання відстрочки та розстрочки виконання (ст. 435 ЦПК України), визначає частку майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами (443 ЦПК України), вирішує питання повороту виконання рішення чи постанови (ст. 444 ЦПК України) та ухвалює рішення з низки інших процесуальних питань, які виникають під час здійснення виконавчого провадження і які віднесено виключно до його компетенції ЦПК України та Законом України «Про ви­конавче провадження».

Кожен з учасників виконавчого провадження має свої права та обов'язки, визначені Законом України «Про виконавче провадження». Звісно, найбільший обсяг прав та обов'язків мають учасники виконавчого провадження, які мають заінтересованість. Юридична за­інтересованість осіб може обумовлюватися особистою заінтересовані­стю або заінтересованістю внаслідок функціональних обов'язків. Особи­сту юридичну заінтересованість мають сторони.

Стягувач та боржник - фізичні або юридичні особи, стосовно яких згідно з виконавчим документом має, відповідно, здійснюватися захист (поновлення) порушеного законного права чи інтересу та забезпечення виконання покладеного рішенням уповноваженого органу обов'язків (вчинення певних дій або утримання від їх вчинення). Кожна із сторін має матеріально-правову чи іншу заінтересованість у виконанні певного рішення і бере участь у процесі від свого імені.

Стягувач - це особа, яка за наявності належного виконавчого до­кумента, виданого на її користь чи в її інтересах, звернулась до вико­навця із заявою за захистом своїх прав або охоронюваних законом інтересів.

Боржником є особа, зобов'язана відповідати за виконавчим доку­ментом внаслідок заяви стягувача, в інших визначених законом випа­дках у вигляді вчинення певних дій (передати майно, виконати інші обов'язки, передбачені рішенням) або утримання від їх вчинення.

На боржника поширюється матеріально-правова дія виконавчого доку­мента щодо сплати виконавчого збору та компенсації витрат на здійснення виконавчих дій.

Передбачено можливість участі у виконавчому провадженні кіль­кох стягувачів або боржників.

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження (у разі сме­рті фізичної особи, припинення юридичної особи, а також в інших випа­дках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідно­сини допускають правонаступництво, виконавець за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із зая­вою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником.

Суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засі­данні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

На підставі постановленої судом ухвали виконавець своєю поста­новою замінює сторону виконавчого провадження. Після заміни вибу­лої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження.

Правонаступництво може відбуватись на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення.

Якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування без процедури реорганізації (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи) виконавець за наявності підтверджу­ючих документів (про внесення змін до установчих документів, довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підп­риємців, довідки органу державної реєстрації актів цивільного стану, паспорта) своєю постановою змінює назву сторони виконавчого прова­дження.

Сторони виконавчого провадження можуть реалізовувати свої права й обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. При цьому особиста участь фізичної особи у виконав­чому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випа­дку, коли боржник згідно з рішенням суду зобов'язаний вчинити певні дії особисто.

Повноваження представника сторони виконавчого провадження - фізичної особи мають бути підтверджені нотаріально посвідченою дові­реністю.

Представництво юридичних осіб у виконавчому провадженні здій­снюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом чи установчими документами юридичної особи, або через представників юридичної особи.

Повноваження адвоката як представника посвідчуються ордером, дорученням органу чи установи, уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов'язково додається витяг із договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих дій як представника сторони виконав­чого провадження. Витяг засвідчується підписами сторін договору.

Окрему групу учасників виконавчого провадження становлять особи, які сприяють реалізації та дотриманню прав у виконавчому провадженні (експерти, спеціалісти, перекладачі та інші). Вони, так само як і виконавець, мають бути неупередженими. Відповідно до Закону Ук­раїни «Про виконавче провадження» виконавець, експерт, спеціаліст, оцінювач і перекладач не можуть брати участі у виконавчому прова­дженні та підлягають відводу, якщо вони є близькими родичами сторін, їх представників або інших осіб, які беруть участь у виконавчому провадженні, або заінтересовані в результаті виконання рішення, або є інші обставини, що викликають сумнів у їх неупередженості (ст. 23).

Експерти або спеціалісти залучаються до участі у виконавчому провадженні для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань. Якщо виникає потреба провести оцінювання майна, залучається суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання.

Під час виконавчого провадження виконавець або сторони у разі потреби можуть запросити перекладача. Перекладачем може бути будь-яка дієздатна особа, яка володіє мовами, знання яких потрібне для перекладу.

Під час проведення виконавчих дій можуть залучатися поняті. У низці випадків законодавство вимагає присутності щонайменше двох понятих. Понятими можуть бути будь-які дієздатні особи, які не мають особистої заінтересованості у вчиненні виконавчих дій і не є пов'яза­ними між собою або з учасниками виконавчого провадження родин­ними зв'язками, а також підлеглі учасників виконавчого провадження (ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження»).