§ 2. Органи примусового виконання судових рішень

Органи примусового виконання судових рішень визначено Зако­ном України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 р.

Безпосереднє примусове виконання рішень покладено на держав­них виконавців, якими є керівники органів державної виконавчої слу­жби, їхні заступники, головні державні виконавці, старші державні ви­конавці та державні виконавці органів державної виконавчої служби. Державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та є уповноваженим державою здійснювати діяльність із примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.

З 2016 року в Україні запроваджено інститут приватних виконав­ців як суб'єктів незалежної професійної діяльності. Приватним виконав­цем може бути громадянин України, який досяг 25 років, має вищу юри­дичну освіту не нижче другого рівня, володіє державною мовою, має стаж роботи у галузі права після отримання відповідного диплома не менше двох років та склав кваліфікаційний іспит.

Щодо виконання рішень приватними виконавцями законодавст­вом встановлено окремі обмеження через новизну такого суб'єкта для правової системи України та необхідності у зв'язку з цим певної апроба­ції. Так, відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче прова­дження» приватні виконавці не можуть виконувати такі рішення госпо­дарських судів:

- за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, дер­жавні та комунальні підприємства, установи, організації та юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 % та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету;

- за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону;

- за якими стягувачами є держава чи державні органи;

- які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи кому­нальної власності;

- за якими боржниками є діти або фізичні особи, визнані недієзда­тними, чи цивільну дієздатність яких обмежено;

- виконання яких віднесено цим законом безпосередньо до повно­важень інших органів, які не є органами примусового виконання;

- інших випадків, передбачених Законами України «Про виконавче провадження» та «Про органи та осіб, які здійснюють примусове вико­нання судових рішень і рішень інших органів».

Протягом першого року зайняття діяльністю приватного виконавця приватний виконавець не може здійснювати примусове виконання рі­шень, за якими сума стягнення становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.