<<
>>

Стаття 237. Особи, які можуть бути заявниками

1. Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи може бути подана членами її сім'ї, органом опіки та піклування, наркологічним або психіатричним закладом.

2. Заява про обмеження права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавлення її цього права може бути подана батьками (усиновлювачами), піклувальниками, органом опіки та піклування.

3. Заява про визнання фізичної особи недієздатною може бути подана членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом.

1. Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.03.1972р. “Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним” справа про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним може бути порушена лише за заявою осіб, зазначених у ст.237 ЦПК.

Чинним законодавством суду не надане право зі своєї ініціативи порушувати справу про визнання громадянина обмежено дієздатним або недієздатним.

До членів сім`ї фізичної особи відповідно до ст.3 Сімейного Кодексу України належать особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Це, зокрема, чоловік (жінка), діти, батьки, непрацездатні особи, які перебувають на утриманні, інші родичі, які проживають з даною особою і ведуть спільне господарство (ст. 64 Житлового Кодексу України)

2. Заява повинна відповідати загальним вимогам щодо форми і змісту позовної заяви (ст.119 ЦПК України) з урахуванням особливостей, передбачених даною статтею. Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.03.1972р. “Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним”, якщо під час розгляду справи буде встановлено, що заява подана неправомочною особою, суд повинен, не закриваючи провадження в справі, обговорити питання про заміну неналежного заявника належним.

Але оскільки чинним ЦПК не передбачено інституту заміни позивача (заявника), суддя відмовляє в задоволенні заяви і закриває провадження у справі на підставі п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України (заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства).

Якщо провадження у справі буде закрито у зв`язку з відмовою заявника від своєї вимоги (п.3 ч.1 ст.205 ЦПК), то ця обставина не виключає можливості порушення цим же завником справи про обмеження дієздатності тієї ж особи у випадку, якщо останній, за твердженням заявника продовжує зловживати спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами і після закриття судового провадження у справі.

3. Повнолітні члени сім'ї особи, інтереси яких зачіпає порушення справи про визнання такої особи обмежено дієздатною чи недієздатною, беруть участь у процесі як заявники тоді, коли вони самі звертаються до суду або у випадку залучення їх до справи за заявою, поданою в їх інтересах профспілковою або іншою громадською організацією, прокурором, органом опіки та піклування, психіатричним лікувальним закладом.

4. До близьких родичів, які можуть подати заяву про визнання фізичної особи недієздатною відносяться особи, пов`язані між собою походженням одного від другого або спільним походженням від одного предка, а також родичі подружжя. Відповідно до ст. 52 ЦПК до близьких родичів належать: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім'ї або близький родич цих осіб.

5. Не виключено звернення до суду і кількох уповноважених заявників. Хто б не подав заяву, всі повнолітні члени сім`ї особи, яку хочуть обмежити в дієздатності, обмежити неповнолітню особу в праві самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавити її цього права, або визнати недієздатною беруть участь в судовому процесі в якості заявників, адже процес ведеться в їх спільних інтересах.

<< | >>
Источник: Науково практичний коментар до ЦПК України. 2006

Еще по теме Стаття 237. Особи, які можуть бути заявниками:

  1. 18. Поняття та види представництва в суді. Особи, які можуть бути представниками в суді. Особи, які не можуть бути представниками в суді.
  2. Стаття 57. Особи, які не можуть бути представниками
  3. Стаття 41. Особи, які не можуть бути представниками
  4. Стаття 40. Особи, які можуть бути представниками
  5. Відповідно до ч. 6 ст. 74ЦПК особи, які беруть участь у справі, а також свідки, експерти, спеціалісти і перекладачі можуть бути повідомлені або викликані в суд телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобівзв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. Чи можуть бути витрати, понесені судом на повідомлення чи виклик осіб, які беруть участь у справі, з використанням зазначених засобів зв'язку віднесені на сторону, яка програла процес?
  6. Хто може бути заявником, визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення їі померлою та які вимоги до змісту заяви?
  7. Хто може бути представником фізичної особи у цивільному процесі? Чи можуть бути представником фізичної особи емансиповані особи?
  8. Не можуть бути призначені на посади в місцеві державні адміністрації особи, які мають судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку.
  9. Особи, які не можуть перебувати в шлюбі
  10. Діти, які можуть бути усиновлені за законодавством України.
  11. У ст. 219 ЦПК зазначено, що допущені в судовому рішенні описки чи арифметичні помилки можуть бути виправлені. За змістом ч. 1 ст. 208 ЦПК це означає, що можуть бути виправлені недоліки, допущені як в рішенні, так і в ухвалі суду. Проте в ст. 221 ЦПК зазначено, якщорішення є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Чи означає це, що може бути роз'яснено лиш
  12. Стаття 293. Ухвали, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду
  13. Які судові рішення апеляційного суду можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції?
  14. У діючому ГПК, КАС провадження з наказного провадження немає. Чи можуть юридичні особи звертатись дд суду загальної юрисдикції про видачу судового наказу з вимогами до іншої юридичної особи? Які критерії розмежування компетенції між судами різних видів юрисдикцій?
  15. Відповідно до ч. 2 ст. 26 ЦПК у справах окремого провадження особами, які беруть участь у справі, є заявники, інші заінтересовані особи, їхні представники. Яким чином до участі у справі залучаються заінтересовані особи, яким чином з'ясовується їх участь у справі?
  16. Цивільні особи мають бути захищені від необхідності покидати свої домівки, тобто бути переміщеними.
  17. Чи можуть бути усунені недоліки виданого судового наказу?
  18. В якому порядку подаються заперечення на апеляційну скаргу? Чи можуть бути до них додані нові докази?
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -