Стаття 41. Особи, які не можуть бути представниками

1. Не можуть бути представниками в суді особи, які діють у цьому процесі як секретар судового засідання, перекладач, експерт, спеціаліст, свідок.

2. Судді, слідчі, прокурори не можуть бути представниками в суді, крім випадків, коли вони діють як представники відповідного органу, що є стороною або третьою особою в справі, чи як законні представники.

1. Коментована стаття дає вичерпний перелік осіб, які не можуть бути представниками в суді у конкретно визначеному процесі. Слова “діють у цьому процесі” дають підстави вважати, що перелічені особи можуть бути представниками у інших справах. Іншими словами, їхня неможливість бути представником у суді є відносною.

У ч.1 коментованої статті відсутній судовий розпорядник. Однак, очевидно, що й він не може бути представником в суді, оскільки здійснює іншу функцію у процесі.

Представником не може бути свідок. Однак потреба допитати особу як свідка може з‘явитися вже після того, якщо ця особа стала представником. Наприклад, дружина як представник свого непрацездатного чоловіка, який в суд з‘явитися не може за станом здоров‘я, звернулася до суду з позовною заявою. В попередньому судовому засіданні відповідач заявив клопотання про допит цієї дружини як свідка.

На нашу думку, вирішення цієї процесуальної проблеми залежить від того, в якій якості особа з‘явилася у справі вперше. Якщо спочатку вона стала представником, то свідком вона згодом стати не може, але може бути допитана як свідок за її згодою (ст. 62 ЦПК). Якщо спочатку особа була допитана як свідок, то потім вона представником стати не може, оскільки це суперечило б коментованій статті.

Це слід обов‘язково враховувати при вирішенні тактичного питання про те, з яким статусом вступати у справу. Якщо вступить представник, то втратиться свідок, і навпаки.

2. Судді, слідчі і прокурори не можуть бути договірними представниками в суді по будь-яких справах. Однак ці обмеження не стосуються так званного “статутного” та законного представництва.

Кримінально-процесуальний кодекс Україна дає визначення поняттю “суддя”- голова, заступник голови і суддя відповідно Верховного Суду України, Верховного суду Автономної республіки Крим, обласного, Київського і Севастопольських міських, міжобласного, районного (міського), міжрайонного (окружного), військового судів, народний засідатель.

“Слідчий” – слідчий прокуратури, слідчий ОВС, слідчий органів безпеки, слідчий податкової міліції.

“Прокурор” – Генеральний прокурор України, прокурор АРК, прокурор області, прокурор міста Києва, районний, міський прокурор, військовий прокурор, транспортний прокурор та інші прокурори, прирівняні до прокурорів областей, районних або міських прокурорів, їх заступники і помічники, прокурори управлінь і відділів прокуратур, які діють у межах своєї компетенції.

Варто зазначити, що заборону бути представником у цивільному процесі доцільно було б поширити і на начальників органів дізнання, які перелічені у статті 101 КПК.