<<
>>

§ 8. Принцип безпосередності судового розгляду

В умовах змагального судочинства важливе значення має сприй­няття матеріалів справи судом, який має вирішити цивільну справу та ухвалити судове рішення. У цьому розумінні принцип безпосереднос­ті передбачає дві основні вимоги.

По-перше, суд має обґрунтовувати своє рішення виключно на доказах та встановлених обставинах справи, що пройшли перевірку та досліджені в судовому засіданні, тобто при дотриманні процедури. По-друге, суд має приймати рішення, як пра­вило, на підставі тих доказів, що є першоджерелами.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК суд оцінює докази за своїм внутріш­нім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Загальною процесуальною умовою забезпечення належної оцінки доказів та вине­сення законного та обґрунтованого рішення є, як видно, безпосередність судового розгляду. Тому ст. 159 ЦПК передбачає, що суд під час розгля­ду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі, тобто за­слухати пояснення сторін та третіх осіб, показання свідків, висновки експертів, знайомитися з письмовими та речовими доказами тощо.

Умовою реалізації безпосередності судового розгляду є незмінність складу суду при розгляді цивільної справи. У зв'язку з цим ст. 159 ЦПК містить правило, що справа розглядається одними і тим самим складом суду. У разі заміни одного із суддів під час судового розгляду справа розглядається спочатку.

Відповідно до ч. З ст. 159 ЦПК тривалість перерви у судовому за­сіданні визначається відповідно до обставин розгляду справи, що їх викликали. За логікою цього правила при перерві судового засідання дослідження доказів є неприпустимим.

Оскільки в наш час не виключається, а в майбутньому буде поши­рюватися використання електронних документів як доказів у цивіль­ному судочинстві, виникає запитання: чи відповідає це принципу безпосередності? Крім того, як відомо, у даному випадку виникає питання і про те, як кваліфікувати електронний документ з точки зору його дійсності, а також щодо можливості робити з нього копії для ви­користання сторонами у судочинстві.

Чинне цивільне процесуальне законодавство не називає електронні документи як різновид письмових доказів (ст.

64 ЦПК). Закон їх ви­значає як різновид речових доказів — магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи (ст. 65 ЦПК). Отже, наявна певна про­галина у процесуальному законодавстві, яке не повністю враховує реальні вимоги цивільного обігу та реального обігу електронних до­кументів.

При використанні електронних документів, дійсно, виникає питан­ня перевірки достовірності електронного документа в суді. При цьому, беручи до уваги техніко-технологічні аспекти створення, зберігання, обігу та використання електронного документа, у тому числі перевір­ки його достовірності, втрачається можливість говорити про оригінал чи копію такого документа. Файлова структура електронних докумен­тів, використання відповідних операційних систем візуалізації та ка­піталізації електронної інформації унеможливлює постановку питання

при оцінці електронних документів як доказів про необхідність подання відповідно до принципу безпосередності оригінальних доказів або на­лежно засвідчених їх копій, оскільки файлова структура електронних документів дозволяє тиражувати (дублювати) ідентичні документи.

<< | >>
Источник: В. В. Комаров, В. А. Бігун, В. В. Баранкова та ін.. Курс цивільного процесу: підручник / В. В. Комаров, В. А. Бігун, В. В. Баранкова та ін. ; за ред. В. В. Комарова. - X.,2011. - 1352 с.. 2011

Еще по теме § 8. Принцип безпосередності судового розгляду:

  1. Яким чином у цивільному процесі реалізується принцип безпосередності судового розгляду та в яких процесуальних нормах він проявляється? Чи діє цей принцип на стадії провадження до судового розгляду?
  2. 50. Поняття та значення судового розгляду. Частини судового розгляду. Підготовча частина судового розгляду.
  3. Питання 111. Поняття, суть і значення стадії судового розгляду. Загальні положення судового розгляду
  4. Провадження у справі до судового розгляду (підготовка справа до судового розгляду)
  5. 7. Принципи диспозитивності, змагальності, процесуальної рівноправності сторін, усності, безпосередності.
  6. Стаття 159. Безпосередність судового розгляду. Перерви в судовому засіданні
  7. Чи може суд після проведення попереднього судового засідання в цей же день продовжити розгляд справи посуті в судовому засіданні, якщо належним чином повідомлений учасник процесу не з'явилася у попереднє судове засідання?
  8. Стаття 227. Підстави для скасування судових рішень з направленням справи для продовження розгляду або на новий розгляд
  9. 48. Підготовка справ до судового розгляду та її значення. Попереднє судове засідання, його мета і процесуальний порядок проведення.
  10. Які особливості розгляду скарг у порядку судового контролю за виконанням судових рішень?
  11. Чи вправі суд при призначенні справи до судового розгляду повідомити учасників процесу, які з'явилися в попереднє судове засідання, під розписку? Чи відповідає закону такий порядок повідомлення?
  12. Яким чином суд повинен виконати припис ч. 1 cm. 130 ЦПК про те, що попереднє судове засідання проводиться з метою з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду?
  13. Стаття 199. Зауваження щодо технічного запису судового засідання, журналу судового засідання та їх розгляд
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -