Поняття та види судових постанов

У ЦПК законодавець не розкриває суті судового рішення, ухвалення якого є метою цивільного процесу, а лише уст. 208 ЦПК зазначає, що рішення викладаються у двох процесуальних формах:

1) ухвали;

2) рішення.

Проте у такій класифікації закладена певна тавтологія, некоректність та неповнота. По-перше, тавтологія виявляється у тому, що доцільно було б зазначити узагальнюючий термін назв актів, які ухвалюються та постановлюються судом, а саме: «Судові постанови в цивільних справах» або «Постанови суду першої інстанції», які своєю чергою поділяються на рішення та ухвали. По-друге, у цій класифікації порушено ієрархію судових постанов, спочатку потрібно було зазначити судові рішення, а потім ухвали суду чи судді, виходячи із критерію вагомості цих процесуальних актів. По-третє, законодавець не зазначив у цій нормі ще одну постанову суду, яку він сам розцінює як особливу форму судового рішення (ст. 95 ЦПК) - судовий наказ.

Ухвали постановлюються судом при вирішенні питань, які пов’язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладання розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду у випадках, передбачених ЦПК. Але не тільки у суді першої інстанції питання можуть вирішуватися шляхом постановления ухвал, ті самі клопотання чи зупинення провадження у справі та відкладення провадження можуть мати місце у судах як апеляційної, так і касаційної інстанцій.

Судове рішення - це постанова суду, ухваленням якої закінчується розгляд справи по суті у позовному та окремому провадженнях.

Щодо судового наказу, то його особливість полягає у подвійній природі: з одного боку, він є судовим рішенням, а з іншого - виконавчим документом. Така природа е винятком із загально* го правила та зумовлена необхідністю захисту безспіриих прав стягувана у спрощеному порядку на підставі безспірних доказів. Згідно з принципом рівності сторін, до яких можна віднести стягувана та боржника - суб’єктів наказного провадження, боржнику також законом гарантується захист його прав шляхом спрощеної процедури скасування судового наказу.

Видача судового наказу проводиться без судового розгляду (ч. 2 ст. 102 ЦПК).

Судовий наказ — це постанова, якою закінчується спрощений розгляд суддею заяви стягувана про видачу судового наказу за відсутності стягувана і боржника та підстав, передбачених ст. 96 ЦПК.

2.