Підсудність

Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, передбаченими уст. 109 ЦПК.

Якщо боржником є фізична особа, то така заява пред’являється до суду за місцем її проживання.

Якщо місце проживання боржника невідоме, то заява про видачу судового наказу згідно з ч. 9 ст. 110 ЦПК пред’являється за місцезнаходженням майна боржника чи місцем його перебування або за останнім відомим місцем проживання боржника чи постійного його заняття (роботи).

Заява про видачу судового наказу, де боржником є фізична особа, яка не має в Україні місця проживання, може пред’являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим місцем його проживання чи перебування в Україні. При цьому місцезнаходження майна та останнє відоме місце проживання чи перебування відповідача мають бути в кожному випадку достовірно встановлені, про що заявник повинен подати суду докази.

Заява про видачу судового наказу може в інтересах особи - заявника (стягувача) подаватися до суду його представником у тому разі, коли сам заявник та боржник проживають за межами України (ч. 1 ст. 11 ЦПК). Для того, щоб визначитись, до якого суду України подавати таку заяву, представникові слід звернутись із клопотанням до Верховного Суду України, при визначенні такої підсудності останній постановлюе ухвалу.

Застосування правил територіальної підсудності при поданні заяви про видачу судового наказу залежить від вимоги, на підставі якої видаватиметься судовий наказ. Так, наприклад, коли йдеться про вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати, то у цьому випадку за аналогією може застосовуватись ч. 1 ст. 110 ДПК, де має місце альтернативна підсудність, а саме - позови, що виникають з трудових правовідносин можуть пред'являтися також за місцем проживання позивача. Тобто заява про видачу судового наказу на зазначену вимогу може бути подана до суду першої інстанції як за місцем проживання стягувана, так і за місцем проживання боржника.

При поданні заяви про видачу судового наказу можливе застосування договірної підсудності (ст. 112 ЦПК) чи підсудності кількох вимог, пов'язаних між собою (ст. 113 ЩІК). Наприклад, заява про видачу судового наказу пред’являється до двох боржників, які проживають у різних місцях, заява може подаватися за місцем проживання або місцезнаходженням одного із боржників за вибором стягувача. Якщо заява ґрунтується на вимозі, пов’язаній з правочином щодо нерухомого майна, може мати місце застосування виключної підсудності (ст. 114 ЦПК).

Якщо боржником е юридична особа, то заява про видачу судового наказу подається до суду за її місцезнаходженням.

2.2. Форма та зміст заяви про видачу судового наказу

Для видачі судового наказу до суду подається заява, форму і зміст якої передбачено ст.98 ЦПК. Така заява подається у письмовій формі. У ній повинно бути зазначено:

1) найменування суду, в який подається заява;

2) ім’я (найменування) заявника та боржника, а також ім’я (найменування) представника заявника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження;

3) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;

4) вартість майна у разі його витребування;

5) перелік документів, що додаються до заяви.

Заява про видачу судового наказу підписується заявником. Якщо вона подається через представника, то останній повинен її підписати. Крім того, заява подається з її копіями та копіями доданих до неї документів відповідно до кількості боржників.

До заяви, яка подається представником заявника, має бути додано документ, що підтверджує його повноваження. Таким документом може бути довіреність або договір доручення. Якщо заяву про видачу судового наказу подає адвокат, то на ствердження своїх повноважень він може подати ордер, виданий відповідним адвокатським об'єднанням (ч. 4 ст. 42 ЦПК).

Заява повинна бути оплачена судовим збором у розмірі п’ятдесяти відсотків ставки, яка визначається з оспорюваної суми у разі звернення в суд з позовом у порядку позовного провадження.

При прийнятті заяви суддя перевіряє:

- чи відповідає заява вимогам, передбаченим ст. 98 ЦПК, щодо її змісту та форми;

- зміст вимоги (ст. 96 ЦПК), на підставі якої має бути видано судовий наказ;

- чи не вбачається із заяви та поданих документів спір про право.

Якщо заява оформлена з порушенням ст. 98 ЦПК, то до неї застосовуються положення ст. 121 ЦПК, тобто заява залишається без руху та заявнику надається строк для усунення недоліків. У разі неусунення недоліків заява повертається стягува- чеві. Повернення заяви у порядку ст. 121 ЦПК не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків (ч. 1 ст. 101 ЦПК). Крім цієї підстави повернення заяви про видачу судового наказу на наказне провадження, поширюються підстави, передбачені у ч. З ст 121 ЦПК.

Судовий наказ може бути видано лише на підставі вимог, які передбачені ЦПК та іншим законом.

2.3.