<<
>>

Питання 109. Поняття і значення підсудності у кримінальному процесі Порядок направлення кримінального провадження з одного суду до іншого

Підсудність у кримінальному провадженні - це сукупність специфічних характеристик кримінального провадження, яка визначає певний судовий орган, на який покладається обов'язок розгляду даного провадження.

Визначити підсудність - з'ясувати, який саме суд має провести судовий розгляд у конкретному кримінальному провадженні.

Розрізняють такі види підсудності:

- територіальна - визначається місцем вчинення

кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 32 КПК);

- персональна - визначається суб'єктом вчинення

кримінального правопорушення, обумовлена особливим правовим статусом суддів та застосовується з метою забезпечення неупередженого судового розгляду

кримінального провадження відносно суддів (ч. 2 ст. 32 КПК);

- інстанційна - визначається процесуальною стадією судового розгляду кримінального провадження, кримінальне провадження у першій інстанції здійснюють місцеві загальні суди, а також Вищий антикорупційний суд. (ст. 33 КПК). Кримінальне провадження в апеляційній інстанції здійснюють відповідні апеляційні суди, а також Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду. Кримінальне провадження у касаційній інстанції здійснює Верховний Суд. Кримінальне провадження за нововиявленими обставинами здійснюється судом, який ухвалив рішення, що переглядається.

- за зв'язком проваджень - визначається необхідністю об'єднання декількох проваджень (ст. 334 КПК).

Предметна підсудність Вищого антикорупційного суду. Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів(протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації; легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом; декларування недостовірної інформації).

Кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо:

1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності;

2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду;

3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження;

4) ліквідовано суд або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження.

До початку судового розгляду у виняткових випадках кримінальне провадження (крім кримінальних проваджень, що надійшли на розгляд Вищого антикорупційного суду) з метою забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження може бути передано на розгляд іншого суду за місцем проживання обвинуваченого, більшості потерпілих або свідків, а також у разі неможливості здійснювати відповідним судом правосуддя (зокрема, надзвичайні ситуації техногенного або природного характеру, епідемії, епізоотії, режим воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції).

Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Питання про направлення кримінального провадження з

214

одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі 5 суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за поданням складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження, або за клопотанням сторін не пізніше 5 днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Про час та місце розгляду подання чи клопотання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого повідомляються учасники судового провадження, проте їх неприбуття не перешкоджає розгляду питання.

Спори про підсудність між судами не допускаються.

Суд, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, розпочинає судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли зазначені вище обставини.

<< | >>
Источник: Посібник для підготовки до державного іспиту з навчальної дисципліни «Кримінальний процес» / Т.В.Волошанівська, С.Л. Деревянкін, В.Ю. Калугін- Одеса: ОДУВС,2019. - 262 с.. 2019

Еще по теме Питання 109. Поняття і значення підсудності у кримінальному процесі Порядок направлення кримінального провадження з одного суду до іншого:

  1. Питання 12. Поняття та значення засад кримінального провадження
  2. § 3. Наслідки порушення правил підсудності. Порядок передачі справи з одного суду до іншого
  3. Питання 124. Види особливих проваджень у кримінальному процесі
  4. Питання 9. Поняття кримінального процесуального закону та його значення. Структура Кримінального процесуального кодексу України.
  5. 37. Поняття і види підсудності. Функціональна підсудність. Порядок передачі справи із одного суду в інший суд (заміна підсудності).
  6. Питання 21. 21. Прокурор у кримінальному процесі та його процесуальне становище на стадіях кримінального процесу.
  7. Питання 53. Поняття заходів забезпечення кримінального провадження та їх види
  8. Питання 34. Поняття, сутність і значення кримінального процесуального доказування.
  9. 1.1. Поняття, юридична природа і значення угоди про визнання вини у кримінальному процесі
  10. Питання 19. Поняття суб’єктів кримінального процесу, їх місце і роль у кримінальному судочинстві. Класифікація суб ’єктів у теорії кримінального процесу.
  11. Питання 103. Закриття кримінального провадження: підстави та процесуальний порядок(ст. 284 КПК)
  12. Підстави і порядок передачі справи з одного суду до іншого
  13. Питання 125. Кримінальне провадження на підставі угод
  14. Питання 126. Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення
  15. Питання 127. Особливості кримінального провадження щодо неповнолітніх
  16. Питання 24. Процесуальне становище слідчого органу досудового розслідування в кримінальному процесі.
  17. Питання 129. Кримінальне провадження щодо застосування примусовихзаходів медичного характеру
  18. Питання 3. Кримінально-процесуальні функції, їх види і значення
  19. Питання 4. Поняття, структура і особливості кримінальних процесуальних правовідносин.
  20. Питання 47. Поняття цивільного позову у кримінальному провадженні
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -