Питання 103. Закриття кримінального провадження: підстави та процесуальний порядок(ст. 284 КПК)

Закриття кримінального провадження на стадії досудового розслідування здійснюється за наявності хоча б однієї з підстав, вичерпний перелік яких міститься у ч.1 ст.284 КПК. При цьому за критерієм юридичних наслідків закриття провадження, що настають для підозрюваного, усі ці підстави можуть бути згруповані у два блоки: реабілітуючі та нереабілітуючі.

Реабілітуючі підстави для закриття кримінального провадження - це обставини, які свідчать про повну невинуватість особи в учиненні кримінального правопорушення, тягнуть за собою зняття з неї всіх підозр, відновлення її доброго імені, честі, гідності та репутації, а також відшкодування шкоди, завданої незаконними повідомленнями про підозру, тримання під вартою, накладенням арешту на майно, відстороненням від посади та іншими процесуальними діями, що обмежують права особи. У разі закриття кримінального провадження за однією з реабілітуючих підстав слідчий або прокурор зобов’язані роз’яснити особі порядок поновлення її порушених прав і свобод та відшкодування завданої шкоди. Підстави і порядок відшкодування шкоди визначаються ЗУ «Про порядок 198

відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють ОРД, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» від 1 грудня 1994 р.

Дореабілітуючих підстав належать:

- встановлення відсутності події кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК);

- встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК);

- не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпання можливостей їх отримати (п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК).

Закриття провадження за такою обставиною може мати місце, якщо:

а) достовірно встановлено невинуватість підозрюваного;

б) вичерпані можливості для збирання додаткових доказів, при недостатності зібраної доказової бази для передання провадження до суду.

Нереабілітуючі підстави для закриття кримінального провадження означають, що відносно особи зібрано достатньо доказів, які підтверджують учинення нею діяння, що містить ознаки будь-якого кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин подальше провадження виключається. При цьому така особа не має права на відшкодування шкоди, яка була їй завдана у процесі розслідування.

Кримінальне провадження закривається в разі, якщо:

1) установлена відсутність події кримінального правопорушеня;

2) установлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення;

3) не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати;

4) набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, учинене особою;

5) помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого;

6) існує вирок по тому ж обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому ж обвинуваченню;

7) потерпілий, його представник відмовився від обвинувачення в провадженні у формі приватного обвинувачення;

8) стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу;

9) стосовно податкових зобов’язань особи, яка вчинила дії, передбачені ст. 212 КК, досягнутий податковий компроміс.

9-1) існує нескасована постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9 цієї частини, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності.

10) після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи.

Кримінальне провадження закривається судом:

- у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності;

- якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення;

- досягнуто податковий компроміс у справах про кримінальні правопорушення, передбаченні статтею 212 КК.

Провадження щодо юридичної особи підлягає закриттю у разі встановлення відсутності підстав для застосування до неї заходів кримінально-правового характеру, закриття

кримінального провадження чи ухвалення виправдувального вироку щодо уповноваженої особи юридичної особи.

Про закриття провадження щодо юридичної особи прокурор приймає постанову, а суд зазначає про це у виправдувальному вироку або постановляє ухвалу. Рішення про закриття провадження щодо юридичної особи може бути оскаржено.

Про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено.

Копія постанови слідчого про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору. Прокурор протягом 20 днів із моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв’язку з незаконністю чи

200

необґрунтованістю. Постанова слідчого про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом 10 днів із моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.

Закриття кримінального провадження або ухвалення вироку у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує.

Ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.