Питання 53. Поняття заходів забезпечення кримінального провадження та їх види

Заходи забезпечення кримінального провадження (заходи кримінального процесуального примусу) - це передбачені кримінальним процесуальним законом процесуальні засоби державно-правового примусу, що застосовуються

уповноваженими на те органами, які здійснюють кримінальне провадження, у чітко визначеному законом порядку стосовно осіб, які залучаються до кримінальної процесуальної діяльності, з метою досягнення дієвості кримінального провадження.

Кримінальний процесуальний примус характеризується

такими ознаками:

- застосовується лише у сфері кримінального провадження;

- виступає у формі правовідносин;

- виражається у зовнішньому моральному, психічному та фізичному впливі на суб'єктів, їх діяльність або майно;

- має характер особистого, майнового чи організаційного обмеження прав і свобод учасників процесу.

Види заходів забезпечення кримінального провадження перераховані в ст. 131 КПК. Ними є:

1) виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід (статті 133-143 КПК);

2) накладення грошового стягнення (статті 144-147 КПК);

3) тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом (статті 148-153 КПК);

4) відсторонення від посади (статті 154-158 КПК);

5) тимчасовий доступ до речей і документів (статті 159-166 КПК);

6) тимчасове вилучення майна (статті 167-169 КПК);

7) арешт майна (статті 170-175 КПК);

8) затримання особи (статті 188-192 КПК, статті 207-213 України);

9) запобіжні заходи (глава 17 статі 176-213 КПК).

Під час кримінального провадження застосовуються й інші заходи забезпечення кримінального провадження, а саме:

- видалення обвинуваченого з зали засідання (ст. 330 КПК);

- поміщення у приймальник-розподільник для дітей осіб, які вчинили суспільно небезпечне діяння у віці від 11 років і до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність (ст. 499 КПК).

Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження (ст. 132 КПК)

Заходи забезпечення кримінального провадження

застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Застосування заходів забезпечення кримінального

провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов’язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони

кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого подається клопотання.