5.3. Порядок подання позовної заяви. Ціна позову. Відзив на позовну заяву

Відповідно до ст. 1 і 2 ГПК України, п. 3.1 Роз’яснення № 02-5/289 від 18.09.1997 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" господарський суд порушує справи за позовними заявами заінтересованих підприємств і організацій, у тому числі громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, державних та інших органів, що звертаються до господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також прокурорів чи їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

ГПК України не дає органу управління права подавати до господарського суду позов в інтересах підпорядкованих йому підприємств і організацій, а також не наділяє господарський суд правом порушувати справу з власної ініціативи. Справи позовного провадження в господарському суді порушуються шляхом подання позовної заяви. Відповідно до ст. 61 ГПК України питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею.

Подати позов означає звернутися до господарського суду із заявою, яка повинна містити прохання до господарського суду про розгляд спору про право. Але якщо сторони домовилися між собою щодо окремих категорій спорів відповідно до ст. 5 ГПК України, вони вживають заходів досудового врегулювання господарського спору, і в цьому випадку для подання позову необхідним є дотримання правил досудового врегулювання спорів. Крім цієї вимоги, необхідно також урахувати і правила щодо підвідомчості та підсудності господарських спорів згідно з розділом ІІІ ГПК України.

Відповідно до ч. І ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов’язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає.

Відповідно до ч. І ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які її підтверджують:

1) вжиття заходів досудового врегулювання господарського спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу з кожним із відповідачів (у спорах, що виникають при укладенні, зміні чи розірванні договорів, – договір, проект договору, лист, який містить вимогу про укладення, зміну чи розірвання договору, відомості про пропозиції однієї сторони і розгляд їх у встановленому порядку, відповідь іншої сторони, якщо її одержано, та інші документи; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, – копія претензії, докази її надсилання відповідачу, копія відповіді на претензію, якщо відповідь одержано);

2) відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;

3) сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі;

3-1) сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

4) обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

До заяви про визнання акта недійсним додається також копія оспорюваного акта або засвідчений витяг із нього.

До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Для правильного оформлення позову необхідно визначити ціну позову, яка визначається за правилами ч. І ст. 55 ГПК України:

- у позовах про стягнення грошей – стягуваною сумою або сумою, оспорюванню за виконавчими чи іншими документами, за якими стягнення здійснюється у безспірному (безакцептному) порядку;

- у позовах про витребування майна – вартість майна, що витребується;

- у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, – загальною сумою всіх вимог;

- у позовах про стягнення іноземної валюти – в іноземній валюті та у карбованцях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.

У ціну позову включаються також зазначені в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені), а у разі їх відсутності – суми, визначені суддею. Ціну позову визначає позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Відповідач має право після одержання ухвали (додаток D) про порушення справи надіслати відзив (додаток Е):

- господарському суду – відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову;

- позивачу, іншим відповідачам, а також прокурору, який бере участь у судовому процесі, – копію відзиву.

Відзив підписується повноважною особою відповідача або його представником.

Відзив має містити: найменування позивача і номер його справи; мотив повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на законодавство, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовної вимоги; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву (у тому числі про надіслання копій відзиву і доданих до нього документів позивачеві, іншим відповідачам, прокурору).

До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача.

Відзив на позовну заяву відіграє важливу роль у господарському процесі, оскільки містить мотивовані пояснення відповідача, якими повністю або частково визнаються, відхиляються або спростовуються позовні вимоги, і це дає можливість:

- судді – при підготовці справи до розгляду детально ознайомитись із запереченнями відповідача проти позову та визначитися з порядком ведення судового засідання;

- позивачу – ознайомитися із запереченнями відповідача проти позову та визначитися, чи доцільно надалі підтримувати позовні вимоги, чи є необхідність зміни підстави або предмета позову, зменшення позовних вимог тощо.