§ 1. Загальна характеристика інститутуУповноваженого Верховної Ради Україниз прав людини
Необхідність утворення цього інституту зумовлена багатьма обставинами.
Поперше, недостатнім рівнем захисту прав і свобод громадян традиційними процедурами захисту. Подруге, збільшенням імовірності порушень прав громадян посадовими особами в умовах не досить визначеного законодавства. Потретє, проголошенням приєднання Української держави до розвинених міжнародних стандартів демократії. І, почетверте, демократичністю цього правозахисного інституту, а саме: незалежністю від державних органів, відкритістю, відсутністю формалізованих процедур розгляду заяв і скарг, безплатним наданням громадянам допомоги.Загалом, історичний досвід підтверджує, що необхідність утворити інститут омбудсмана постає тоді, коли існуючі інститути захисту прав людини недостатньо ефективні, внаслідок чого і виникає потреба в додаткових механізмах їх захисту.
Діяльність Уповноваженого безпосередньо спрямована на охорону прав і свобод людини, розширення обізнаності громадян про порушення органами влади, посадовими особами їх прав і свобод. Ця діяльність водночас е і правозахисною, і правоохоронною. У результаті діяльності омбудсмана підтримується віра людини у справедливість, нейтралізується негативне ставлення особи до влади, пом'якшуються конфлікти між державою, її органами і громадянами. Цей інститут, поєднуючи в собі риси інституту
держави й інституту громадянського суспільства, погоджує інтереси між ними та пом'якшує суперечності. Діяльність Уповноваженого демократизує суспільство, розвиває правову свідомість.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини здійснює легітимний парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожного на території України в межах повноважень.
Інститут Уповноваженого Верховної Ради виступає додатковим (субсидіарним) засобом захисту прав і свобод людини щодо інших правозахисних механізмів і неповною мірою компенсує недоліки традиційних засобів захисту прав людини, парламентського і відомчого контролю за адміністративними, органами. "Діяльність Уповноваженого доповнює існуючі засоби захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, не відміняє їх і не тягне перегляду компетенції державних органів, які забезпечують захист і поновлення порушених прав і свобод", — підкреслюється у ч. 2 ст. 4 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини".
Він виступає незаангажованим, деполітизованим інститутом, який безпосередньо приймає скарги від громадян. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини наділений власними повноваженнями із значного кола питань. Він може використовувати різні методи впливу.
Еще по теме § 1. Загальна характеристика інститутуУповноваженого Верховної Ради Україниз прав людини:
- Діяльність Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
- § 2. Компетенція Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
- § 3. Акти Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
- § 4. Здійснення парламентського контролю через Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини і Рахункову палату
- Участь у цивільному процесі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
- § 5. Поняття і загальна характеристика прав і свобод людини і громадянина
- Глава 2 Повноваження Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування в галузі земельних відносин
- 21. Мета, підстави та форми участі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб в цивільному процесі. їх процесуальні права і обов’язки.
- Загальна декларація прав людини
- 6.1. Співвідношення компетенції Ради Європи та Європейського Союзу в сфері захисту прав людини
- Рівень Ради Європи у структурі європейської регіональної системи захисту прав людини
- ВДОСКОНАЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ СТОСОВНО ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ. Проект Ради Європи «Посилення захисту прав людини внутрішньо переміщених осіб в Україні», червень 2016, 2016
- Характеристика окремих органів із міжнародного захисту прав людини
- у Законі України "Про повну загальну середню освіту" (Відомості Верховної Ради України, 2020 р., №31, ст. 226 із наступними змінами):
- у статті 10 Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 49, ст. 553; 2018 р., № 6-7, ст. 38):
- Заява Ради Республік Верховної Ради СРСР (18 грудня 1991 р.)
- § 4. Історія ідеї прав людини. Теорія трьох поколінь прав людини