<<
>>

Участь у цивільному процесі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

У випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах (ч.І ст.45 ЦГОС).

ЦПК 2004 р, об’єднав у одну статтю різні за своїм статусом державні органи, що вправі звернутися до суду за захистом не своїх, а «чужих» Інтересів, тобто інтересів інших фізичних осіб, державних або суспільних інтересів.

Які ж спільні риси поєднують ці органи у цивільному процесі, що й стало підставою для єдиного нормативного регулювання їх участі в цивільному процесі?

Саме характер процесуальної заінтересованості у справі й було покладено в основу віднесення органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, до зазначеної групи учасників цивільного процесу, їх заінтересованість має державно-правовий характер. Держава в особі державних органів здійснює захист прав, свобод та інтересів фізичних, юридичних осіб та держави.

Водночас участь кожного державного органу, що звернувся до суду на захист прав інших осіб, у цивільному процесі має особливості.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини був включений до групи органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, за ЦПК 2004 р.

Вченими-процесуалістами ще в радянські часи зазначалося, що за своїм становищем органи державної влади та органи місцевого самоврядування близькі до становища прокурора у цивільному процесі1. Однак якщо прокурор може звернутися ДО суду та вступити до справи для представництва інтересів громадянина або держави з будь-якої категорії справи, то орган державної влади або орган місцевого самоврядування - лише в тому випадку, коли справа стосується відповідної галузі народного господарства або певної сфери економіки, соціально-культурного або адміністративно-політичного будівництва.

З урахуванням змін до чинного законодавства, перерозподілу повноважень між державними органами, а іноді й ліквідацією деяких державних органів змінилася й роль органів державної влади та органів місцевого самоврядування у цивільному процесі, особливо у справах, коли зазначені органи залучаються судом для подання ними висновків. У деяких справах, де раніше висновки надавалися житлово-комунальними або фінансовими органами, вже призначаються судові будівельно-технічні експертизи або як треті особи залучаються юридичні особи (ЖЕО або БТІ), якщо рішення суду може вплинути на їх права та обов’язки.

Для кожного з перерахованих у ст.45 органів та осіб, які вправі звернутися до суду з позовом або заявою на захист прав інших осіб, встановлено різний обсяг категорій справ, справу за якими може бути відкрито судом, причому цей обсяг звужується поступово, починаючи з Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та закінчуючи фізичними та юридичними особами.

До того ж право на звернення до суду в порядку ст.45 ЦПК кожного із зазначених органів ще й пов’язується з колом повноважень або з обсягом компетенції конкретного державного органу.

Зокрема, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини наділений правом на звернення до суду з будь-яким позовом або заявою, якщо за станом здоров’я чи з інших поважних причин громадянин не може цього зробити самостійно (в інтересах неповнолітніх, недієздатних, інвалідів, пенсіонерів, малозабезпечених осіб тощо).

При цьому звернутися до суду він може лише в інтересах громадянина, та не вправі подати позов на захист державних або суспільних інтересів, як це можуть зробити, наприклад, прокурор або органи державної влади.

Прокурор вправі подати позов в інтересах фізичної особи, держави або суспільства, юридичної особи, однак порівняно з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, прокурор керується зовсім іншими критеріями при вирішенні питання щодо необхідності звернення до суду на захист прав інших осіб. Його заінтересованість має державний характер, в силу того, що Конституцією України на прокуратуру покладена функція представництва інтересів громадянина або держави. При цьому він керується Законом України «Про прокуратуру» та спеціальним наказом Генеральної прокуратури України «Про організацію представництва прокурором в суді інтересів громадянина або держави та їх захисту при виконанні судових рішень» від 29 листопада 2006 р. № 6-гн.

Для реалізації своєї державної функції прокурор у цивільному процесі має право вступити у справу в будь-якій стадії процесу для здійснення представництва інтересів громадянина або держави.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування вправі звернутися до суду на захист прав, свобод та інтересів інших осіб не у будь-якій цивільній справі, а лише тоді, коли це визначено конкретною нормою матеріального або процесуального права. Вони можуть залучатися до участі у справі й для подання висновків та висловлення своєї думки щодо вирішення справи по суті, однак в межах своїх функціональних повноважень.

Фізичні та юридичні особи вправі звернутися до суду на захист інших фізичних осіб лише у окремих, визначених законом, випадках.

У статті 55 Конституції України зазначено, що кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Поряд з іншими повноваженнями у п.10 ст.13 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав

людини» від 23 грудня 1997 р. № 776/97-ВР передбачено право Уповноваженого Верховної Ради з пред дюдини звертатися до суду із заявою про захист прав і свобод людини і громадянина, які за станом здоров’я чи з інших поважних причин не можуть цього зробити самостійно, а також особисто або через свого представника брати участь у судовому процесі у випадках та порядку, встановлених законом.

Отже, Уповноважений Верховної Ради України з драв людини може в порядку ст.45 ЦПК звертатися до суду із заявою в інтересах фізичної особи, права, свободи та інтереси якої порушено.

Враховуючи статус омбудсмена у державі, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини може звернутися до суду на захист прав і свобод фізичної особи у всіх видах проваджень, пред’явивши до суду позов, або подавши заяву про видачу судового наказу або заяву в порядку окремого провадження.

Оскільки в силу положень Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» до повноважень омбудсмена віднесено здійснення захисту прав і свобод людини і громадянина, проголошених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами України, додержання та повага до прав і свобод людини і громадянина органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими і службовими особами, запобігання порушенням прав і свобод людини і громадянина або сприяння їх поновленню (ст,3 Закону), Уповноважений Верховної ради з прав людини вправі звернутися до суду з будь-якої категорії цивільної справи.

Як правило, пред’явленню до суду позовної задай цередує звернення громадянина, права якого порушено, до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, з якого він дізнається про порушення прав громадянина,

Позовна заява (заява) Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини повинна відповідати вимогам ЦПК щодо її форми та змісту, подаватися до суду з дотриманням правил підсудності та процесуального порядку звернення до суду.

До позовної заяви або заяви Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини мають додаватися документи, що підтверджують вік особи, на захист прав і свобод якої він звертаєтесь до суду, непрацездатність, малозабезпеченість тощо.

Для збору доказової бази у справі омбудсмен наділений досить широкими повноваженнями: він має право на ознайомлення з документами, у тому числі і секретними (таємними), та отримання їх копій в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян, на підприємствах, в установах* організаціях незалежно від форми власності, органах прокуратури, включаючи справи, які знаходяться в судах, вимагати від посадових і службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності сприяння проведенню перевірок діяльності підконтрольних і підпорядкованих їм підприємств, установ, організацій., виділення спеціалісті^ для участі у проведенні перевірок, експертиз і издания відповідних висновків.

Пред’явивши до суду позовну заяву (заяву) на захист прав і свобод громадянина, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини наділяється обсягом процесуальних прав та обов’язків особи, в інтересах якої він діє, за винятком права укладати мирову угоду. Тобто Уповноважений Верховної Ради України з прав людини наділений процесуальними правами та обов'язками, передбаченими статтями 27 та 31 ЦПК, крім права укладати з відповідачем мирову угоду.

Пояснюється це тим, що Уповноважений Верховної Ради України з прав людини не є суб’єктом спірних правовідносин сторін, а тому позбавлений розпорядчого права - права на укладення мцродої угоди.

<< | >>
Источник: Авторський колектив. Цивільний процес України : академічний курс ; [підручник для студ, юрид. спец. вищ. навч. закл.]; КНТ. 848 с. 2009

Еще по теме Участь у цивільному процесі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини:

  1. Учасники цивільного процесу.
  2. Джерела цивільного процесу. Аналогія закону та аналогія права
  3. Принципи, що визначають процесуальну діяльність суду та осіб, які беруть участь у справі
  4. Значення та підстави виникнення представництва у цивільному процесі України
  5. Участь у цивільному процесі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини
  6. Право на позов, право на пред’явлення позову та процесуальний порядок його реалізації
  7. Стаття 45. Участь у цивільному процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб
  8. § 1. Поняттясторін у цивільному процесі
  9. § 1. Підстави та форми участі
  10. § 1. Розгляд справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення дієздатності фізичної особи
  11. § 2 . Право апеляційного оскарження та порядок його здійснення
  12. Яким чином суд вправі виконати таке завдання попереднього судового засідання як вирішення питання про склад осіб, які братимуть участь у справі?
  13. Тема 15. Радянська державність і право в Україні в 20-30 рр. ХХ ст.
  14. 21. Мета, підстави та форми участі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб в цивільному процесі. їх процесуальні права і обов’язки.
  15. 1.3. Процесуальний статус осіб, які беруть участь у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення
  16. Особливості формування адміністративних судових рішень щодо захисту прав і свобод громадян
  17. Правові основи і гарантій інформаційного забезпечення діяльності недержавних громадських організацій в Україні
  18. Відповідальність за порушення законодавства України про інформацію недержавними громадськими організаціями
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -