Адміністративно-територіальний устрій України

У системі політико-адміністративного поділу Польсько-Литовської держави вирізнялися східні воєводства Корони Польської, де компактно проживали представники руського, тобто українського, етносу.

Близько 1433 р. було створене Подільське воєводство У 1570 р. відбулося його розмежування з новоствореним сусіднім Брацлавським воєводством. Межі Подільського воєводства зазнавали змін у зв'язку з утворенням Українського гетьманату, укладенням Бучацького перемир'я 1672 р. і Журавненським миром 1676 р. між Річчю Посполитою та Османською імперією, а також у результаті так званого Першого поділу Польщі у 1772 р. Загальна площа цього воєводства становила близько 19 тис. кв. км, а протяжність його кордонів - 970 км¹¹. Подільське воєводство перестало існувати після російської окупації в 1793 р.

Київське воєводство утворилося в 1471 р. на основі приєднаного до Польщі Київського князівства. Розмежування його території відбувалося в 1569, 1612, 1621-1622 і 1781-1783 рр. Протягом 1648-1712 рр. влада Речі Посполитої на території воєводства фактично була обмежена утвореними тут інститутами Козацької держави. Межі воєводства зазнавали змін у результаті польсько-російських Андрусівського перемир'я 1667 р. і Вічного миру 1686 р., а також турецько-російського Бахчисарайського миру 1681 р. і російсько-польської комісії 1732 р. На 1646 р. протяжність кордонів Київського воєводства становила 1950 км, а площа - 63 тис. кв. км¹².

1566 р. виникло Волинське воєводство з центром у м. Луцьк. Розмежування його кордонів відбулося в результаті постанов сеймів 1570-1590-х рр. Територія воєводства зазнавала змін у результаті Національно-визвольної війни середини XVII ст. і поділу Польщі 1772 р. Площа цього воєводства становила близько 40 тис. кв. км., протяжність кордонів - 1122 км¹³. У 1793 р. до Російської імперії відійшла східна частина Волинського воєводства, а в 1795 р. - всі інші волинські землі.

Брацлавське воєводство утворилося, так само як і Волинське, у 1566 р. Воєводським адміністративним центром до 1598 р. був Брацлав, а протягом наступних років - Вінниця. У 1648-1712 рр. влада Речі Посполитої на території воєводства фактично була обмежена утвореними тут інститутами Українського гетьманату. Загальна протяжність кордонів воєводства - 1041 км, загальна площа - 35 тис. кв. км¹⁴. У 1793 р. Брацлавське воєводство припинило існування.

Найпізніше виникло Чернігівське воєводство, створене у 1635 р. на основі відвойованого у Московського царства однойменного князівства та, згідно зі спеціальною сеймовою постановою, «Ординація Воєводства Чернігівського»¹⁵. Номінально ця адміністративно-територіальна одиниця діяла до початку XVIII ст. Починаючи з 1648 р. на Чернігово-Сіверщині державні інституції Речі Посполитої фактично припинили своє існування. До початку Національно-визвольної війни під проводом гетьмана Б.Хмельницького межі Чернігівського воєводства охоплювали велику територію північно-східної частини Лівобережної України¹⁶.

На території Західної України сформувалися окремі Белзьке та Руське воєводства. Холмська земля ввійшла до складу Польщі ще в 1387 р. Після захоплення Польщею Галицької Русі («Руської землі») на її території близько 1432 р. було утворене велике Руське воєводство з адміністративним центром у м. Львів. Белзьке воєводство виникло в 1462 р. на основі однойменного князівства, що було приєднане до Корони Польської. Загальна площа одного з найменших у складі Речі Посполитої воєводств становила 8900 кв. км. Крім того, ще з 1520 р. на теренах Східної Галичини існувало Підляське воєводство, населене переважно українцями. У 1566 р. воно було розділене на Берестейське воєводство (залишилося в складі Литви) та Дорогочинську, Мель- ницьку й Більську землі, що у 1596 р. потрапили до складу Польщі¹⁷. Після 1772 р. більша частина Руського та Белзького воєводств, а також землі Підляшшя відійшла до Австрії й стала носити назву «Королівство Галіція і Лодомерія». Остаточно польські адміністративно-територіальні одиниці в Східній Галичині були ліквідовані в 1793 р., коли до Австрійської імперії відійшла Холмська земля.

Потрібно зазначити, що кожне з українських воєводств Корони Польської поділялося на менші адміністративні одиниці - землі, повіти та староства. Незважаючи на загальнодержавні норми, вони зберігали самобутні політико-правові традиції та власну специфіку урядування.

3.