Доповідь про діяльність Комітету судів Вашингтона з питань співпраці суддів, адвокатів та преси
Комітет з питань співпраці суддів, адвокатів та преси
Комітет з питань співпраці суддів, адвокатів та преси (The Bench-Bar-Press Committee of Washington, скорочено комітет BBP) було засновано у 1963 році з метою сприяння кращому взаєморозумінню і співпраці між суддями, адвокатами та журналістами, які займаються висвітленням правових питань та подій у судах.
Задача комітету - добитися максимального зменшення конфліктності між такими конституційними цінностями як „вільна преса” та „справедливий суд” за допомогою громадсько-просвітницьких заходів та напрацювання зв'язків.Очолює комітет BBP Верховний суддя Верховного суду штату Вашингтон; до складу комітету входять представники адвокатури, судової влади, правоохоронних органів та новинних ЗМІ. Комітет збирається у повному складі раз або двічі на рік, щоб проаналізувати стан відносин між різними зацікавленими сторонами і спланувати громадсько-просвітницьку та іншу роботу. Організуються спеціальні добровільні комітети, які займаються плануванням і виконанням громадсько-просвітницької та іншої роботи.
З моменту свого створення у 1963 році комітет BBP реалізував кілька важливих проектів. Він став каталізатором процесу відкриття залів судів для трансляцій та фотографування у 1976 році. Комітет провів грунтовне дослідження і здійснив висвітлення шляхом трансляції справжнього кримінального суду, яке було представлено у формі сюжету телевізійних новин. Верховний Суд штату Вашингтон був настільки вражений досягнутим результатом, що одноголосно ухвалив правило, згідно з яким телевізійні трансляції дозволялися на постійній основі в усіх залах судів штату Вашингтон. На той час Вашингтон був лише другим штатом у країні, в якому було санкціоновано телевізійне висвітлення слухань у залі суду.
Комітет підготував документ під назвою „Виклад принципів співпраці суддів, адвокатів та преси”; ці принципи не є зобов'язуючими, проте вони служать практичним керівництвом у взаєминах суддів, адвокатів та преси і покликані сприяти ефективнішій співпраці суддів, адвокатів та представників новинних ЗМІ.
Було створено спеціальний підкомітет комітету з питань співпраці суддів, адвокатів та преси - комітет зі зв'язків („Пожежна бригада”), покликаний сприяти вирішенню конфліктів, пов'язаних з висвітленням судових засідань. „Пожежна бригада” може вести перемови з будь- яким адвокатом, суддею або журналістом або діяти від його імені як посередник при вирішенні питань, що відносяться до проблеми,,вільна преса - справедливий суд”. Численні успіхи „Пожежної бригади” переконливо доводять, що проблеми забезпечення справедливого суду можна зняти, не порушуючи прав вільної преси та права громадян на доступ до судового процесу.
Час від часу комітет також проводить просвітницькі семінари та відкриті дискусії з питань висвітлення судових процесів, які дають суддям, адвокатам та журналістам можливість поділитися своїми думками і встановити пряме спілкування між собою.
Комітет зі зв’язків між суддями, адвокатами та пресою („Пожежна бригада”)
У 2004 році „Пожежна бригада” займалася проблемами, що виникли в графствах Бентон/Франклін, Чілан, Клеллам, Грейз Харбор, Кінг, Кіттітас, Скейджіт та Терстон. Як правило, проблеми, пов'язані з фотографуванням та доступом до залу суду, розвивалися загалом за кількома звичними сценаріями. Більшість з цих проблем було розв'язано, а ті, вирішити які не вдалося, принаймні ставали предметними уроками для осіб, яких вони стосувались, або закінчувалися реєстрацією скарг „за фактом”, які не обов'язково мали виховне значення.
Певно, ще надто рано і надто мало даних для того, щоб точно визначити тенденції, однак, чорт забирай, ми встигли заприятелювати з достатньою кількістю журналістів, щоб назвати цей матеріал коротким викладом історії „Пожежної бригади”.
Фотокамери в суді. Доволі цікаво, що цього року, як видається, було менше інцидентів, пов'язаних з необгрунтованими або такими, що не супроводжувалися поясненнями, обмеженнями на фотографування в залі суду. Якщо сприймати цю інформацію з оптимізмом, то є спокуса висловити припущення, що розмови про очікувану поправку до правила GR 16 позитивно вплинули на совість тих, хто збирався запровадити такі обмеження. А якщо це саме так, значить, зміна правила вже почала давати бажані результати, які вимірюються меншої кількістю обмежень і більшим числом пояснень тих обмежень, які все-таки накладаються.
Продовжують виникати питання, пов'язані з фотографуванням та іншими видами діяльності ЗМІ в судових коридорах, особливо в старих будинках судів, де підсудних, які перебувають під арештом, доводиться ескортувати через ті ж доступні для публіки проходи, через які йдуть і присяжні. У таких випадках починаються цілком зрозумілі з'ясовування того, хто має „більше прав”, які часто закінчуються досягненням компромісу, якщо суд та ЗМІ виявляють добру волю.
Доступ до матеріалів справ. Цього року не відбулося зменшення кількості томів матеріалів судових справ та документів у них, засекречених „за взаємною згодою сторін”. Причина такої ситуації полягає в тому, що судді надто вже раді вітати адвокатів, які дійшли згоди, і навіть не думають про те, щоб кинути критичний погляд на спільно запропоноване останніми розпорядження, перш ніж підписувати його. Таке трапляється в сімейних справах (резонансні розлучення), господарських спорах (буцімто з метою захисту комерційної таємниці) та кримінальних провадженнях (наприклад, при призначенні експертів захисту). Багато зусиль було спрямовано на те, щоб нагадати суддям, що вони повинні зазначати причини будь-якого засекречення (це передбачає, що справді було виявлено вагому причину такого рішення) і що обсяг засекречених матеріалів та тривалість дії такого розпорядження не повинні перевищувати меж, необхідних для захисту інтересу, про який ідеться. Цілком може бути, що коли накопичиться досвід застосування поправки до правила GR 16, черговою пропозицією комітету з питань співпраці суддів, адвокатів та преси стане ухвалення судових правил, у яких відповідні вимоги будуть чітко виписані.
Доступ до інформації про ув'язнених. Вражаючою була кількість проблем, пов'язаних зі спробами ЗМІ здобути доступ до інформації, яка перебуває в розпорядженні тюремних посадовців. Запити стосувалися таких видів інформації: а) записи в особистих справах ув'язнених, b) фотознімки в документах і с) заява офіцера, який проводив затримання, про офіційну причину цього, яка зазвичай вказується в документі під назвою „Інформація про підозрюваного” (“Suspect Information Report”), „SIR” або „Суперформа”.
Ці спори виникли попри те, що на кожне питання, здавалося б, існує чітка відповідь.(a) Громадськість повинна мати доступ до даних про особи ув’язнених (цього вимагають здоровий глузд, Конституція США та норма 70.48.100 (1) (а) Кодексу штату Вашингтон з поправками).
(b) За винятком осіб, визнаних винними у сексуальних злочинах, фото з особистих справ ув’язнених не дозволяється показувати пресі та широкій громадськості (норми 70.48.100 (2) і (3) Кодексу штату Вашингтон з поправками).
(c) Підтверджена власним підписом заява офіцера поліції, на підставі якої суддя встановлює офіційну причину затримання, після чого видає наказ або про продовження затримання, або про звільнення під заставу, вочевидь є публічним документом (на беззаперечній підставі того, що вона стала судовим документом, а не залишилася просто частиною матеріалів поліцейського або тюремного реєстру).
Запобіжні заходи. Крім усього іншого в лютому два представники „Пожежної бригади” висловилися з приводу її функції, виступаючи на орієнтаційному семінарі для нових суддів штату.
Упродовж року члени „команди” брали активну участь у підготовці, шліфуванні тексту та лобіюванні запропонованої поправки до правила GR 16, яка має стати кращим орієнтиром для суддів при прийнятті ними рішень щодо можливості проведення зйомок у залі суду. Наприкінці року текст цієї поправки буде надруковано в пресі; як видається, вона має гарні шанси бути затвердженою.
З повагою,
Вільям Л. Даунінг, суддя
Еще по теме Доповідь про діяльність Комітету судів Вашингтона з питань співпраці суддів, адвокатів та преси:
- Виникає інше питання, не врегульоване ЦПК: чи вправі суддя (колегія суддів) у разі скасування ухвали про відмову в задоволенні заяви про перегляд судовогорішення у зв'язку з нововиявленими обставинами повторно розглядати таку заяву?
- § 5. Особливості статусу суддів військових судів
- § 5. Особливості статусу суддів військових судів
- 1.2. Правовий статус місцевих загальних судів та суддів
- Поділ УІІ. Про Колєґії Адвокатів.
- § 1. Види адміністративних судів, склад суду та порядок відводів суддів
- Стаття 25. Порядок вирішення питань колегією суддів
- § 2. Договори про спільну діяльність (просте товариство) Поняття і юридична характеристика договорів про спільну діяльність.
- Стаття 19. Порядок вирішення питань колегією суддів
- Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про організацію президій у складі Верховних судів союзних і автономних республік, крайових, обласних судів і судів автономних областей» (14 серпня 1954 р.)
- Повернемося до питання про кримінально-виконавчу діяльність, яка є предметом правового регулювання кримінально-виконавчого права
- Постанова Президії Верховної Ради СРСР, Ради Народних Комісарів СРСР і Центрального Комітету ВКП(б) «Про створення Державного Комітету Оборони» (ЗО червня 1941 р.)
- Модуль 20 ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ ТРЕТЕЙСЬКИХ СУДІВ ТА ПРО ВИДАЧУ ВИКОНАВЧИХ ДОКУМЕНТІВ НА ПРИМУСОВЕ ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ ТРЕТЕЙСЬКИХ СУДІВ
- Суду якої юрисдикції (загальної чи господарської) належить розглядати справи: 1) про оскарження рішень третейських судів, 2) про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів? Як визначається підсудність таких справ?
- ДИРЕКТИВА РАДИ 91/675/ЕЕС від 19 грудня 1991 щодо утворення Комітету з питань страхування*
- ТИМЧАСОВЕ ПОЛОЖЕННЯ про Державний митний комітет України
- Додаток Б ПОЛОЖЕННЯ про Національний антибулінговий комітет
- УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Про утворення Державного митного комітету України
- Компетенція і діяльність копних судів на українських землях у XIV-XVIIi ст.
- Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦПК суддя-доповідач касаційної інстанції вправі вирішити питання про зупинення рішення (ухвали) суду лише при наявності про це відповідного клопотання особи, яка подала касаційну скаргу. Як це питання вирішується у провадженні у зв'язку з винятковими обставинами?