Стаття 75. Землі зв'язку

1. До земель зв'язку належать земельні ділянки, надані під повітряні і кабельні телефонно-телеграфні лінії та супутникові засоби зв'язку.

2. Землі зв'язку можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

3. Уздовж повітряних і підземних кабельних ліній зв'язку, що проходять поза населеними пунктами, а також навколо випромінювальних споруд телерадіостанцій та радіорелейних ліній встановлюються охоронні зони.

До частини першої. Коментована норма визначає землі зв'язку через їх склад. Виходячи зі змісту терміну "телекомунікації" ("передавання, випромінювання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних або інших електромагнітних системах"), визначеного ст. 1 ЗУ "Про телекомунікації", видається, що термін "землі зв 'язку" включає "землі телекомунікаціи", а також землі поштового зв 'язку.

4. 1 ст. 11 ЗУ "Про телекомунікації" визначає поняття земель телекомунікаціи – складової земель зв'язку наступним чином: "[д]о земель телекомунікаціи як складової частини земель зв'язку належать земельні ділянки, що надаються в установленому порядку у власність або передаються їх власниками в постійне або тимчасове користування, у тому числі в оренду, фізичним особам - суб 'єктам підприємницької діяльності та юридичним особам для розташування лінійних, станційних споруд, антен, веж:, інших технічних засобів телекомунікаціи. "

Розміри та конфігурація земельних ділянок для потреб зв'язку визначаються СН 461-74 "Норми отвода земель для линий связи", а також, ДБН Д.2.2-34-99 "Споруди зв'язку, телебачення та радіомовлення", що опосередковано регулюють питання надання земельних ділянок для об'єктів зв'язку. Значна частина об'єктів зв'язку не потребує відведення для них окремих земельних ділянок.

Об'єкти поштового зв'язку не вимагають встановлення специфічного правового режиму для земель, на яких вони знаходяться, і зазвичай розташовані в межах земель житлової та громадської забудови (див. ст. 38, 39 ЗКУ та коментар до них).

Землі зв'язку займають 5,2 тис. га230.

До частини другої. Законодавство допускає перебування земель зв'язку у власності будь-яких суб'єктів.

До частини третьої. Ч. З ст. 75 ЗКУ, ч. 2 ст. 10 ЗУ "Про телекомунікації"" передбачають встановлення охоронних зон навколо об'єктів зв'язку (ліній електрозв'язку та випромінюючих споруд електрозв'язку). Охоронні зони навколо земель зв'язку, їх розміри та правовий режим передбачені Правилами охорони ліній електрозв'язку, що затверджені ПКМ від 29.01.1996 №135. Правила (п.п. 2, 6, 8, 10, 12, 13, 17 та ін., Додаток до Правил - Умови проведення робіт у межах охоронних зон кабельних і повітряних ліній зв'язку та проводового мовлення) передбачають влаштування охоронних зон з особливими режимами землекористування розміром від 2 метрів до 0,25 милі від крайніх проводів або траси.

Окрім охоронних зон, навколо об'єктів зв'язку встановлюються також санітарно-захисні зони, розмір та режим яких визначається, зокрема, наказом Міністерства охорони здоров'я України №239 від 01.08.1996 "Про затвердження державних санітарних правил та норм" (див. також ст. 114 ЗКУ).