Моніторинг земель

Моніторинг земель як функція державного управління зем­лями становить систему спостереження за станом земельного фонду з метою своєчасного виявлення його змін, їхньої оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів.

В Україні ведення моніторингу земель вперше було передба­чено Земельним кодексом, прийнятим 18 грудня 1990 р. Однак, фактично систематичні спостереження за станом земельних ре­сурсів розпочалися в нашій країні після затвердження Кабіне­том Міністрів України 20 серпня 1993 р. Положення про моніто­ринг земель.

Згідно з Положенням про моніторинг земель його об'єктом є весь земельний фонд країни незалежно від форм власності на землю та характеру використання земель. Моніторинг земель передбачає ведення систематичних спостережень за станом усіх земель, виявлення змін в їхньому стані, а також оцінки: стану ви­користання угідь, полів, ділянок; процесів, пов'язаних зі змінами родючості ґрунтів (розвиток водної і вітрової ерозії, втрата гуму­су, погіршення структури ґрунту, заболочення і засолення), за­ростання сільськогосподарських угідь, забруднення земель пе­стицидами, важкими металами, радіонуклідами та іншими ток­сичними речовинами; стану берегових ліній річок, морів, озер, заток, водосховищ, лиманів, гідротехнічних споруд; процесів, пов'язаних з утворенням ярів, зсувів, сельовими потоками, зем­летрусами, карстовими, кріогенними та іншими явищами; стану земель населених пунктів, територій, зайнятих нафтогазодобувними об'єктами, очисними спорудами, гноєсховищами, складами паливно-мастильних матеріалів, добрив, стоянками автотранс­порту, захороненням токсичних промислових відходів і радіо­активних матеріалів, а також іншими промисловими об'єктами.

У процесі ведення моніторингу земель застосовуються різні види спостереження за станом земельних ресурсів.

Здійснення моніторингу земель покладено на Державний комітет України по земельних ресурсах за участю Міністерства охорони навколишнього природного середовища, Міністерства аграрної політики України, Української академії аграрних наук та Національного космічного агентства України.

Отримані в результаті ведення моніторингу земель дані про стан земельного фонду оцінюються шляхом аналізу резуль­татів ряду послідовних спостережень і порівняння одержаних показників. Інформація, одержана під час спостережень за ста­ном земельного фонду, узагальнюється за районами, містами, областями, Автономною Республікою Крим, а також окремими природними комплексами і передається в пункти збору автома­тизованої інформаційної системи обласних, Київського й Сева­стопольського міських управлінь земельних ресурсів і Ко­мітету по земельних ресурсах і земельній реформі Автономної Республіки Крим. За результатами оцінки стану земельного фонду складаються доповідні, прогнози та рекомендації, що по­даються до місцевих органів державної виконавчої влади, ор­ганів місцевого самоврядування та Держкомзему України для вжиття заходів щодо відвернення і ліквідації наслідків негатив­них процесів.