модуль 2. огляд вітчизняного законодавства. загальні засади ЗДІЙСНЕННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРОВАДЖЕНЬ ЩОДО НЕПОВНОЛІТНІХ

ЦІЛІ, СТРУКТУРА МОДУЛЯ, ПРОЦЕДУРА ПРОВЕДЕННЯ

ЦІЛІ:

• ознайомити слухачів із принципами, дотримання яких є обов’язковим на різних стадіях кримінальних проваджень щодо неповнолітніх;

• засвоїти на практиці застосування принципів здійснення кримінальних проваджень щодо неповнолітніх.

СТРУКТУРА МОДУЛЯ

ПРОЦЕДУРА ПРОВЕДЕННЯ

ТЗ Тренер пояснює слухачам:

«Основними джерелами регулювання кримінального провадження щодо неповнолітніх в Україні є Кримінальний процесуальний кодекс України і Кримінальний кодекс України. При цьому більшість положень, які врегульовують специфіку участі неповнолітнього, згруповані в окремих частинах - главі 38 КПК та розділі XV Загальної частини КК.»

ТЗ Тренер звертає увагу на застосування положень міжнародних договорів:

«Важливе значення, як зазначалось в попередньому модулі, також мають міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та які відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України. Згаданим договорам згідно з ч. 2 ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» надано спеціальний статус, оскільки у випадку протиріччя між положенням відповідного договору та актом законодавства України застосуванню підлягають саме положення міжнародного договору.

Ще одним важливим джерелом права у сфері кримінальних проваджень щодо неповнолітніх є судова практика ЄСПЛ. Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ. Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику ЄСПЛ як джерело права. Серед найбільш актуальних прецедентів ЄСПЛ для застосування у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх необхідно згадати рішення у справах «Т. проти Великобританії», «V. проти Великобританії», «Свінарєнко та Сляднєв проти Росії», «S.C. проти Великобританії», «Свершов проти України».

Перелік загальних принципів здійснення кримінального провадження в Україні міститься у ст. 7 КПК, а зміст кожного принципу деталізується у главі 2 КПК. Згадані принципи стосуються як повнолітніх, так і неповнолітніх учасників кримінального провадження.

Серед таких принципів:

1) верховенство права;

2) законність;

3) рівність перед законом і судом;

4) повага до людської гідності;

5) забезпечення права на свободу та особисту недоторканність;

6) недоторканність житла чи іншого володіння особи;

7) таємниця спілкування;

8) невтручання у приватне життя;

9) недоторканність права власності;

10) презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини;

11) свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім'ї;

12) заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за однеі те саме правопорушення;

13) забезпечення права на захист;

14) доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень;

15) змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

16) безпосередність дослідження показань, речей і документів;

17) забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності;

18) публічність;

19) диспозитивність;

20) гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами;

21) розумність строків;

22) мова, якою здійснюється кримінальне провадження.»

Тренер коментує слайд 6:

«Міжнародними засадами, на яких ґрунтуються кримінальні провадження щодо неповнолітніх та які є орієнтиром для суддів, є:

• презумпція невинуватості неповнолітнього;

• неповнолітній повинен брати активну участь у провадженні на усіх стадіях, включаючи реалізацію свого права на перекладача;

• можливість застосування альтернативних заходів та звільнення від кримінальної відповідальності і покарання повинні враховуватись та застосовуватись у всіх належних випадках;

• захисник повинен бути присутнім на усіх стадіях, щоб забезпечити дотримання прав неповнолітнього;

• батькам повинна бути надана можливість та сприяння щодо участі у провадженні задля підтримки неповнолітнього, за винятком ситуації, коли їхня участь суперечить інтересам такого неповнолітнього;

• увага має бути зосереджена на виправленні та перевихованні, а не на покаранні;

• процесуальні дії мають вчинятися вчасно і без зайвих затримок.

Слід враховувати такі обставини, як психічний та фізичний стан неповнолітнього; стабільність домашнього оточення; можливості навчатися; підтримка неповнолітнього громадою; ризик- фактори, притаманні неповнолітньому; шляхи належного реагування на вказані ризик-фактори; побажання самого неповнолітнього; підтримка та заохочення відшкодування шкоди, завданої потерпілому або суспільству;

• усі процесуальні дії мають вчинятися таким чином, щоб найменшим чином втручатися у звичний спосіб життя неповнолітнього;

• тримання неповнолітнього під вартою не може застосовуватися з мотивів необхідності соціального догляду за ним».

Тренер коментує слайд 7:

«Принципи, що є обов’язковими на стадії досудового розслідування:

• презумпція невинуватості неповнолітнього;

• надання можливості примирення з потерпілим сприятиме появі відчуття відповідальності та відшкодуванню шкоди, завданої потерпілому;

• доступність захисника на стадії досудового розслідування задля захисту інтересів неповнолітнього та його обов’язкова присутність під час допиту (опитування);

• право неповнолітнього знати, у чому його підозрюють або обвинувачують, та доступ до цієї інформації захисника;

• право на ознайомлення з матеріалами справи у порядку, встановленому законом, має бути дотримано;

• заходи реагування мають бути пропорційними тяжкості злочину, рівню відповідальності та життєвим обставинам неповнолітнього;

• життєві обставини неповнолітнього, що мають враховуватися під час кримінального провадження, включають в себе виховні, освітні, соціальні та інші потреби;

• тримання під вартою або затримання мають бути крайнім заходом, що застосовується за виняткових обставин.»

Тренер коментує слайд 8:

«Принципи, що є обов’язковими на стадії судового розгляду:

• презумпція невинуватості неповнолітнього;

• право неповнолітнього відмовитись давати покази;

• доступність захисника на стадії судового розгляду задля захисту інтересів неповнолітнього;

• процесуальні дії мають вчинятися вчасно і без зайвих затримок;

• неповнолітній має право бути заслуханим у судовому засіданні та брати активну участь у ньому;

• неповнолітньому обвинуваченому та його захисникові має бути забезпечено повне ознайомлення з матеріалами кримінального провадження;

• право на ефективну участь полягає у тому, що будь-яке спілкування з неповнолітнім повинно відбуватися мовою, доступною для розуміння неповнолітнього, з урахуванням його віку та ж и т тєвих обс тавин; за необхіднос ті маю ть б у ти забезпе чені послуги переклада ча. Також ба тькам неповнолітнього повинна бути надана можливість та сприяння щодо участі у провадженні задля підтримки неповнолітнього за винятком ситуації, коли їхня участь суперечить інтересам такого неповнолітнього;

• у випадку виникнення у суду підозри щодо наявності у неповнолітнього обвинуваченого психічного розладу або захворювання суд повинен призначити відповідну експертизу;

• тримання під вартою має бути крайнім заходом, що застосовується за виняткових обставин».

Тренер коментує слайд 9:

«Принципи, що є обов’язковими на стадії призначення покарання:

• покарання повинно бути таким, що з найбільшою вірогідністю сприятиме перевихованню та реінтеграції неповнолітнього;

• покарання повинно бути індивідуалізованим та таким, що викликає відчуття відповідальності у неповнолітнього;

• покарання обирається пропорційно тяжкості вчиненого злочину, рівню відповідальності та життєвим обставинам неповнолітнього;

• серед можливих та достатніх покарань слід обирати те, що якомога менше змінює звичний спосіб життя неповнолітнього;

• покарання має бути таким, що найменше обмежує свободу неповнолітнього за умови, що воно задовольняє загальні принципи призначення покарання;

• покарання повинно бути не більшим, ніж те, яке б отримала доросла особа за аналогічний злочин;

• додаткові вимоги/покарання повинні застосовуватися судом у якомога меншій можливій кількості;

• позбавлення неповнолітнього волі не може застосовуватися з мотивів необхідності соціального догляду за ним;

• позбавлення волі повинно бути крайнім заходом, що застосовується за виняткових обставин. Можливість застосування покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, повинно бути обов’язково розглянуто перед прийняттям рішення про обрання покарання у виді позбавлення волі;

• застосовуючи покарання у виді позбавлення волі, суддя повинен навести мотиви, чому обрання покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, не досягне мети покарання».

практичне завдання

Тренер ділить аудиторію на чотири групи та пояснює суть практичного завдання:

«Вам буде запропоновано ознайомитися з короткою фабулою та оцінити дії суду першої інстанції. Кожна група повинна пояснити, яке рішення учасники цієї групи прийняли б на місці судді першої інстанції, та обґрунтувати чому. Зокрема, кожна група повинна дати відповідь на такі запитання:

1) як повинен вчини ти суд ?

2) чи вправі суд розробити власну пам’ятку про права та обов’язки неповнолітнього обвинуваченого та його законного представника, якщо інструкція з діловодства їх не передбачає?

3) чи може розцінюватись ненадання в письмовому вигляді відповідних пам’яток як порушення права на захист (позбавлення ефективної участі неповнолітнього в суді, можливості ефективної реалізації ним цього права), якщо неповнолітній обвинувачений та його законний представник наполягають на 'їх отриманні?

На виконання практичного завдання відводиться 15 хв.

Після доповіді останньої групи тренер підводить підсумки виконання практичного завдання та роз'яснює, які дії повинен вчинити суддя в аналогічній ситуації.

фабула

Під час підготовчого судового засідання неповнолітній обвинувачений звернув увагу, що надана йому для ознайомлення пам'ятка про права та обов'язки обвинуваченого стосується дорослого обвинуваченого, та звернувся до суду щодо надання йому відповідної пам'ятки з урахуванням його віку - з правами та обов'язками, що передбачені для нього як неповнолітнього. Щодо отримання пам'ятки про права та обов'язки законного представника звернувся і законний представник неповнолітнього обвинуваченого.

відповіді

1) Як має вчинити суд?

Відповідь: суд зобов'язаний роз'яснити права та обов'язки неповнолітньому обвинуваченому та його законному представникові.

2) Чи вправі суд розробити власну пам'ятку про права та обов'язки неповнолітнього обвинуваченого та його законного представника, якщо інструкція з діловодства їх не передбачає?

Відповідь: так. Пам'ятка про передбачені КПК права та обов'язки особи (обвинуваченого), яка бере участь у судовому розгляді, (додаток 17² до Інструкції*), є єдиною і для дорослих, і для неповнолітніх обвинувачених.

* Інструкція з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міста Києва та Севастополя, Апеляційному суді АРК та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року № 173

Розробка та використання відповідних пам'яток не суперечить Інструкції, адже, по-перше, їх відсутність є її прогалиною, а по-друге, одним із проявів принципу верховенства права є керування в першу чергу правом (законом).

3) Чи може розцінюватись ненадання в письмовому вигляді відповідних пам'яток як порушення права на захист (позбавлення ефективної участі неповнолітнього в суді, ефективної реалізації ним цього права), якщо неповнолітній обвинувачений та його законний представник наполягають на їх отриманні?

Відповідь: як порушення права неповнолітнього обвинуваченого на захист у разі ненадання на його вимогу пам'ятки - так. Щодо законного представника -ні, адже його участь в судовому засіданні не є обов'язковою.

нотатки для тренера і фасилітатора

При вирішенні цього завдання фасилітатор звертає увагу групи на:

обов'язок суду роз'яснити обвинуваченому його права та обов'язки; юридичну силу Інструкції з діловодства, затвердженої наказом ДСА;

міжнародні стандарти щодо прав дитини, яка перебуває у конфлікті із законом, практику ЕСПЛ та їх місце у системі вітчизняного законодавства.