Справа №2-874 2008

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 вересня 2008 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді - Любчич Л.В.

при секретарі - Довгополій І.В. представника позивача - адвоката - ОСОБА_1 представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивіль­ну справу за позовною заявою

ОСОБА_3

ОСОБА_4

до ОСОБА_5

про стягнення аліментів в зв’язку з продовженням нав­чання по зустрічній позовній заяві

ОСОБА_5

до ОСОБА_4

про оспорювання батьківства та виключення із акто­вого запису про реєстрацію народження запису про його батьківство

УСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовною заявою до- ОСОБА_5.

В судовому засіданні позивачка від свого імені та діючи за дорученням від ОСОБА_3, пояснила суду, що відпові­дач, як батько, має можливість надавати матеріальну до­помогу сину в зв’язку з продовженням навчання, оскіль­ки працює в РФ в м.

Відповідач позовні вимоги не визнав. Подав до суду зус­трічну позовну заяву до ОСОБА_4. про оспорювання бать­ківства та виключення із актового запису про реєстрацію народження запису про батьківство в якій зазначив, що він не є біологічним батьком, про що відомо і самій пози­вачу ОСОБА_3, тому що він підтримує відносини зі своїм біологічним батьком ОСОБА_6.

Його батьківство в свідоцтві про народження ОСОБА_3 було записано за формальних обставин, оскільки в той час він перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4. На час народження дитини були сумніви, щодо його батьківства, але було соромно визнати це шляхом проведення генетич­ної експертизи мого батьківства тому що це принижувало його чоловічу гідність. Після розлучення з позивачкою ОСОБА_4. була домовленість про те, що вона не буде звер­татися про стягнення аліментів, а він подарує їй будинок і все майно в будинку в рахунок аліментів. Але він свою обіцянку виконав, а позивачка ОСОБА_4. ні, і тому він сплачував аліменти на ОСОБА_3 до його повноліття, ос­кільки боявся травмувати і говорити останньому справж­нє ім’я його батька. На сьогоднішній день генетично вид­но схожість ОСОБА_3 і ОСОБА_6 Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення аліментів і задовольнити зустрічні позовні вимоги і визнати, що він ОСОБА_5 не є біологічним батьком ОСОБА_3 та виклю­чити із актового запису про його народження запис про батьківство.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не виз­нав. Пояснив суду, що йому відомо, що ОСОБА_3а не є його сином і тому він не повинен сплачувати аліменти на його навчання. Під час реєстрації народження дитини він знав, що ОСОБА_3 не є його сином, але щоб не травмувати дитину не звертався про проведення генетичної експерти­зи.

Представник відповідача підтримала свого довірителя. Пояснила, що до 18 років її чоловік,ОСОБА_5., сплачував аліменти на утримання ОСОБА_3, але оскільки він не є батьком, то він не повинен сплачувати аліменти на період навчання ОСОБА_3. Просила відмовити в задоволенні позов­них вимог позивачам ОСОБА_4. та ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання і задовольнити вимоги по зустрічній позовній за­яві її довірителя і виключити із актового запису про народ­ження ОСОБА_3, запис про батьківство її довірителя.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, судом були встановлені слідкуючі факти та відповідні їм правовідносини:

1. ОСОБА_4. та ОСОБА_5. перебували у зареєстрова­ному шлюбі в період з 28.12.1985 року по 30 квітня 2004 року ( а.с.3,5);

2. Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 народився 22.10.1989 року, батьком значиться ОСОБА_5 ( а.с.4);

3. Відповідно до Договору №84 від 30 серпня 2007 року ОСОБА_3 навчається в університеті цивільного захисту України за рахунок платних послуг. Вартість послуги на рік складає 3800 грн( а.с.7-8);

4. Термін навчання до 30 червня 2011 року. ОСОБА_3 стипендії не отримує( а.с.6);

5. Середньомісячний заробіток ОСОБА_4. складає 687 грн, а середньомісячний дохід відповідачаОСОБА_5. від 1500 грн до 2500 грн.

6. У відповідача є малолітній син від другого шлюбу;

7. Зустрічний позовОСОБА_5. надійшов до суду 17.06.2008 року (а.с.15-17)

Судом не було встановлено наявність інших стягнень з відповідача за виконавчими листами.

Відповідно до ч.1 ст. 199 СК України якщо повнолітній дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потре­бують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утриму­вати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Оскільки ОСОБА_3 потребує матеріальної допомоги від батьків в зв’язку з тим, що він навчається на денному відділенні вищого учбового закладу за рахунок платних послуг, стипендії не отримує, то відповідно до положень ст. 199 СК України батьки зобов’язані утримувати таку дитину до досягнення нею двадцяти трьох років. Судом встановлено, що мати ОСОБА_3 добровільно надає ма­теріальну допомогу ( сплачує за навчання, забезпечує продуктами харчування), але не в достатній мірі.

Відповідно до ч.1 ст. 200 СК України суд визначає роз­мір аліментів на повнолітніх

дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку ( доходу) платника аліментів, з урахуванням об­ставин, зазначених у ст. 182 СК України.

При визначенні розміру аліментів, що підлягають стяг­ненню з відповідача, суд враховує те, що відповідач пра­цездатний, має дохід від 1500 грн до 2500 грн на місяць, в другому шлюбі має малолітню дитину, інші утримання по виконавчим листам з відповідача не проводяться. Таким чином суд приходить до висновку, що відповідач має мож­ливість надавати матеріальну допомогу на утримання пов­нолітнього сина в розмірі зазначеному в позовній заяві.

На підставі вище викладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивачів підлягають задоволенню в повному об­сязі.

Відповідно до ч.3 ст. 136 СК України оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.

Частина 5 ст. 136 СК України передбачає, що не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є батьком.

На момент звернення до суду відповідачаОСОБА_5. з зустрічною позовною заявою про оспорювання батьківства

і виключення запису про нього як батька з актового запи­су про народження ОСОБА_3, останньому виповнилося 18 років.

Таким чином позовні вимоги по зустрічній позовній за- явіОСОБА_5. до ОСОБА_4. задоволенню не підлягають в зв’язку з пропуском строку права на звернення.

Аліменти підлягають стягненню з моменту звернення з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214,215 ЦПК Украї­ни, ст.ст. 136, 182, 199,200 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 аліменти в роз­мірі j частини з усіх видів заробітку, але не менше 30 від­сотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на період навчання до 30 червня 2011 року.

Стягнення аліментів розпочати з 30 травня 2008 року.

В задоволенні позовних вимог по зустрічній позовній заяві ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про оспорювання батьківства та виключення із актового запису про реєстрацію народ­ження запису про його батьківство, відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає вико­нанню негайно, але може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошен­ня рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в по­рядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Головуючий: