Поняття і правова природа шлюбу

Відповідно до ст. 21 СК, яка вперше дає поняття шлюбу, шлюб - це сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану (далі - РАЦС).

Проаналізувавши зазначене визначення, можна виділити такі ознаки шлюбу:

а) союз жінки та чоловіка - в Україні визнається і охороня­ється державою союз тільки між жінкою та чоловіком, тобто СК дозволяє укладати шлюб виключно між особами різної статі і цей союз є моногамним;

б) вільний союз - для укладення шлюбу необхідна взаємна згода осіб, що бажають одружитися. СК дає можливість вільно ро­зірвати шлюб;

в) сімейний союз — припускає спільне проживання і не тільки в фізичному, а й моральному сенсі, а отже, спільний побут, взаємні права та обов'язки, тобто союз націлений на створення сім'ї (ч. 2 ст. 3 СК - сім'ю утворюють особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки);

г) рівноправний союз, оскільки чоловік і жінка, які беруть шлюб, мають рівні права та обов'язки у шлюбі;

в) це союз, який зареєстрований у державному органі РАЦС. Ця ознака конститутивна, бо передбачає обов'язковість державної ре­єстрації такого союзу, необхідність утілення його у встановлену форму, яка може мати тільки громадянський (світський), а не релігійний харак­тер. Укладення чоловіком і жінкою певного шлюбного обряду за звича­ями тієї чи іншої народності або шлюбний релігійний обряд (вінчання) не є підставою для виникнення в них прав та обов'язків подружжя. Хо­ча у випадках, передбачених законом, шлюбу, укладених за релігійним обрядом, надається юридичне значення. Це стосується шлюбів, що укладені за релігійними обрядами до створення або відновлення держа­вних органів РАЦС (ч. 2 і ч. З ст. 21 СК) (1940 р. - у різних областях України дещо коливався).

4.