Поняття та підстави припинення шлюбу

Під припиненням шлюбу слід розуміти зумовлене певними юридичними фактами припинення на майбутнє правовідносин подружжя, які виникли із зареєстрованого дійсного шлюбу (О. Ка- літенко).

У разі припинення шлюбу припиняються особисті та майнові правовідносини подружжя. Водночас припинення шлюбу може слугувати підставою виникнення інших правовідносин, нових осо­бистих та майнових прав колишнього подружжя.

Усі ці обставини свідчать про важливість визначення питань, які стосуються підстав, порядку та процедури припинення шлюбу.

Відповідно до законодавства (ст. 104 СК) шлюб припиняєть­ся за однією з двох підстав:

а) унаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим;

б) унаслідок розірвання шлюбу.

Це вичерпний перелік підстав припинення шлюбу.

Щодо фактичної смерті, то даний юридичний факт другим із подружжя має бути підтверджений документально державному органу РАЦС, тобто на підставі безспірних доказів, серед яких мо­жуть бути свідоцтво про смерть особи, видане державним органом РАЦС на підставі реєстрації цим органом факту смерті, яке й буде підставою для припинення шлюбу. У цьому випадку припинення шлюбу не потребує спеціального оформлення.

Щодо такої підстави, як оголошення особи померлою, то цей юридичний факт підлягає встановленню в порядку окремого провадження. Після набрання законної сили рішення про оголо­шення особи померлою суд надсилає рішення відповідному дер­жавному органу РАЦС для реєстрації смерті фізичної особи за місцем проживання заявника, після такої реєстрації орган РАЦС також видає свідоцтво.

Відповідні права та обов'язки в цьому випадку виникають або припиняються внаслідок самого факту смерті або оголошення особи померлою. Реєстрація смерті, проведена відповідно до ци­вільного законодавства, і отримання свідоцтва про смерть є до­статнім підтвердженням припинення шлюбу.

Що стосується такої підстави припинення шлюбу, як розі­рвання (ч.

У житті можуть виникнути певні колізії між двома зазначе­ними вище різновидами припинення шлюбу. Це може статися у випадку, якщо подружжя (один з нього) звернулося до суду із за­явою про розірвання шлюбу, а потім один із подружжя помер.

СК розв'язує цю колізію таким чином:

1) якщо один із подружжя помер до дня, коли набрало чин­ності рішення суду про розірвання шлюбу, то вважається, що шлюб припинився внаслідок його смерті (ч. З ст. 104 СК);

2) якщо в день, коли набрало чинності рішення суду про ро­зірвання шлюбу один із подружжя помер, то вважається, що шлюб припинився внаслідок його розірвання (ч. 4 ст. 104 СК).

Розв'язання цього питання має значення для визначення підстав та порядку припинення шлюбу в такій складній ситуації. Як випливає з наведеного, головним є визначення дня смерті од­ного з подружжя - до набрання чинності рішенням суду або без­посередньо в сам день набрання чинності судовим рішенням. У першому випадку припинення шлюбу підтверджується свідоцт­вом органу РАЦС щодо смерті особи, а в другому - відповідним рішенням суду щодо розірвання шлюбу.

2.