Стаття 514. Пред’явлення товарів, транспортних засобів, документів для впізнання.

1. За рішенням посадової особи органу доходів і зборів, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, особі, яка вчинила це порушення, а також свідку мо­жуть бути пред’явлені товари, транспортні засоби, документи для впізнання.

2. Особу, яка бере участь у впізнанні, спочатку опитують про обставини, за яких вона бачи­ла товари, транспортні засоби, документи, зазначені у частині першій цієї статті, та ознаки, за якими вона може провести впізнання.

3. Товари, транспортні засоби, документи пред’являються в групі однорідних товарів, транспортних засобів, документів.

4. Пред’явлення для впізнання проводиться в присутності понятих.

5. Про пред’явлення товарів, транспортних засобів, документів для впізнання складається протокол за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пред’явлення товарів, транспортних засобів, документів для впізнання є процесуальною дією, сутність якої полягає в установленні тотожності одного із запропонованих об’єктів з образом раніше баченого об’єкта.

Товари, транспортні засоби й документи можуть бути пред’явлені для впізнання у випадках, коли є підстави вважати, що вони відомі особі, яка вчинила порушення митних правил, а також свідку.

Для впізнання пред’являються предмети, що мають зовнішні індивідуальні ознаки. Коли таких ознак предмети не мають (зерно, кулі заводського виготовлення і т. п.), то для впізнання вони не пред’являються.

Особа, яка впізнаватиме, до пред’явлення їй об’єктів для впізнання опитується про обставини, за яких вона спостерігала товари, транспортні засоби, документи, про їх ознаки (найменування, вид, ма­рку, розмір, форму, колір тощо) й особливості (сліди ремонту, зносу, корозії тощо), завдяки яким во­ни можуть бути впізнані. Під час опитування особи, яка впізнаватиме, слід з’ясувати:

- обставини й об’єктивні фактори спостереження: у яких умовах особа, яка впізнаватиме, спосте­рігала об’єкт, у зв’язку з чим це відбувалося; у який час доби відбувалося спостереження, яким було освітлення, як довго відбувалося спостереження тощо;

- суб’єктивні фактори, що впливають на повноту й вірність сприйняття: стан зору особи, яка впі­знаватиме, особливості її пам’яті, чи добре вона запам’ятала об’єкт спостереження, чи звернула увагу на його індивідуальні ознаки й чи може вона їх описати;

- наявність характерних ознак та індивідуальних особливостей об’єкта спостереження;

- чи може особа, яку опитують, упізнати об’єкт серед інших, однорідних;

- чи може хто-небудь підтвердити свідчення про ознаки й особливості об’єкта спостереження.

Товари, транспортні засоби й документи пред’являються в групі однорідних товарів, транспорт­них засобів і документів, які мають однакові загальні ознаки. Кількість предметів і документів, крім того, що впізнають, повинна бути не менше двох. Однак є виняток. Одним пред’являється для впіз­нання рідкісний, унікальний предмет. До таких предметів належать: витвори мистецтва (картини, скульптури), ювелірні вироби, предмети релігійного культу (ікони).

Якщо впізнанню підлягають декілька однакових чи різних предметів, тимчасово вилучених у од­нієї особи або на одному підприємстві, то кожний предмет пред’являється для впізнання окремо се­ред однорідних предметів.

Пред’явлення для впізнання проводиться в присутності понятих.

Посадовою особою органу доходів і зборів для участі в пред’явленні для впізнання можуть залу­чатися спеціалісти (психологи, криміналісти, інженери тощо).

Пред’явлення для впізнання проводиться в такій послідовності:

- запрошення в приміщення понятих, спеціалістів;

- розміщення предметів, забезпечення їх ярликами з номерами;

- виклик особи, яка впізнає, способом, що виключає підказку з боку посадової особи органу до­ходів і зборів;

- роз’яснення учасникам пред’явлення для впізнання мети його проведення та їхніх обов’язків;

- пропозиція особі, яка впізнає, сказати, чи впізнає вона серед предметів той, що бачила раніше. Навідні запитання є неприпустимими. Особі, яка впізнає, надається можливість узяти в руки предмет і роздивитись його з усіх боків;

- отримання відповіді особи, яка впізнає, про результати впізнання. Якщо предмет упізнано, то потрібно встановити за якими саме ознаками. У разі коли особа може зазначити лише загальні озна­ки, схожість, але не тотожність предмета впізнання або є відмінності загальних чи дрібних ознак за­пропонованого предмета з образом раніше баченого - предмет не впізнано.

Фіксація пред’явлення для впізнання проводиться в протоколі, який складається за формою, установленою Держмитслужбою України, а при потребі також за допомогою фото- та відеозйомки. У випадку впізнання предмета вся запропонована група фотографується, а на фотокартці відмічаються індивідуалізуючі ознаки, названі особою, яка впізнає.

У протоколі зазначають відомості про особу, яка впізнає, про предмети й документи, що пред’явлені для впізнання, про час і умови проведення впізнання, по можливості дослівно переда­ються свідчення особи, яка впізнає, фіксуються роз’яснення особам, які беруть участь у впізнанні, їх­ніх обов’язків. Протокол підписують посадова особа органу доходів і зборів, особа, яка впізнавала, поняті, а також перекладач і спеціаліст, якщо вони брали участь у впізнанні.

Фіксація даної процесуальної дії здійснюється шляхом складання протоколу, форма якого вста­новлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в сфері фінансів.