Стаття 291. Виконання обов’язку зі сплати митних платежів.

1. Обов’язок зі сплати митних платежів вважається виконаним (митні платежі вважаються сплаченими):

1) у разі здійснення особою, відповідальною за сплату митних платежів, розпорядження про використання коштів авансових платежів:

а) при здійсненні митного оформлення товарів - з моменту закінчення митного оформлен­ня;

б) якщо сплата не пов’язана із здійсненням митного оформлення товарів, - з моменту спи­сання коштів з авансового рахунку при перерахуванні їх до державного бюджету;

2) у разі сплати коштів безпосередньо до державного бюджету у випадках, визначених зако­нодавством України, - з моменту:

а) списання коштів з рахунку платника податків у банку;

б) внесення готівкових коштів у касу банку;

3) з моменту сплати банком, іншою організацією відповідно до наданої гарантії (забезпечення сплати митних платежів) коштів до державного бюджету в рахунок сплати митних платежів;

4) з моменту списання коштів, що перебували у грошовій заставі, з відповідного рахунку мит­ниці при перерахуванні цих коштів до державного бюджету в рахунок сплати митних платежів;

5) з моменту настання інших обставин, визначених Податковим кодексом України.

Відповідними статтями встановлено дві категорії: припинення обов’язку зі сплати митних плате­жів та виконання обов’язку зі сплати митних платежів.

Тобто, в першу чергу, обов’язок зі сплати митних платежів припиняється при виконанні обов’язку зі сплати митних платежів. Виконання обов’язку зі сплати митних платежів підтверджу­ються конкретними діями (фактами), які можна перевірити документально.

У разі здійснення особою, відповідальною за сплату митних платежів, розпорядження про вико­ристання коштів авансових платежів: при здійсненні митного оформлення товарів - з моменту закін­чення митного оформлення; якщо сплата не пов’язана зі здійсненням митного оформлення товарів - з моменту списання коштів з авансового рахунку при перерахуванні їх до державного бюджету.

У разі сплати коштів безпосередньо до державного бюджету у випадках, визначених законодав­ством України, - з моменту: списання коштів з рахунку платника податків у банку; внесення готівко­вих коштів у касу банку; з моменту сплати банком, іншою організацією відповідно до наданої гаран­тії (забезпечення сплати митних платежів) коштів до державного бюджету в рахунок сплати митних платежів; з моменту списання коштів, що перебували у грошовій заставі, з відповідного рахунку мит­ниці при перерахуванні цих коштів до державного бюджету в рахунок сплати митних платежів; з мо­менту настання інших обставин, визначених Податковим кодексом України.

Серед інших випадків припинення обов’язку зі сплати митних платежів виділені наступні:

- якщо товари до їх випуску виявилися знищеними або безповоротно втраченими внаслідок ава­рії або дії обставин непереборної сили за нормальних умов транспортування, зберігання або викорис­тання (експлуатації) та за відсутності порушень вимог й умов, установлених цим Кодексом, а також внаслідок природних втрат, які підтверджуються відповідними актами;

- якщо товари знищуються або передаються у власність держави відповідно до цього Кодексу;

- якщо товари конфіскуються відповідно до цього Кодексу.