Виконання податкового обов’язку

Виконання податкового обов’язку в широкому розумінні припускає реалізацію всієї системи обов’язків платника податків, пов’язаних зі сплатою податків і зборів (обов’язку щодо обліку, сплаті й звітності).

Виконання податкового обов’язку припускає сукупність дій платника податків і інших осіб щодо обліку, сплаті й звітності у відповідних формах і строках. Форма виконання податкового обов’язку припускає конкретизацію її по цілому ряду складових.

1. Податковий обов’язок повинен бути виконаний відповідною особою. У цьому випадку, насамперед, мова йде безпосередньо про зобов’язану особу. Однак у ряді випадків законодавство закріплює реалізацію податкового обов’язку за представниками платника податків або безпосередньо податковими органами.

2. Реалізація податкового обов’язку платником податків здій­снюється на добровільній основі^[138]. Добровільність сплати податку базується на згоді платників у формуванні централізованих грошових фондів, за рахунок яких фінансується здійснення спільних інтересів. Реалізація добровільності при виконанні податкового обов'язку корегується залежно від типу платника, визначає характер і зміст дій його по конкретних видах податкових обов’язків. Добровільне виконання податкового обов’язку юридичними особами припускає сукупність активних дій щодо обліку, обчисленню суми податку, перерахуванню її до бюджетів, наданню податкової звітності. У той же час, виконання податкового обов’язку фізичними особами відрізняється від даного порядку.

Примусовість виступає вже як спосіб забезпечення добровільності при сплаті податку й застосовується вже на тому етапі, коли мова йде про податкове правопорушення. Примусове виконання подат­кового обов’язку пов’язано, фактично, з насильницьким вилученням коштів платника податків у рахунок його обов’язку й заборгованості, що утворилася. У цьому випадку мова вже йде не про стягнення податку, а про стягнення як його, так і сум донарахувань. Податкове законодавство України при цьому наголошує на тому, що примусовість при сплаті податку пов’язана вже з утворенням податкового боргу. Так, у ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”¹⁴⁰ підкреслюється, що примусове стягнення являє собою обернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків. Примусове виконання подат­кового обов’язку обумовлюється або затримкою сплати податку, несплатою його у встановлений законодавством строк, або сплатою його у встановлений строк, але в меншому розмірі. Примусове виконання може поширюватися й на обов’язки, пов’язані з податковою звітністю, поданням податкових декларацій. ^{[139] [140]}

Примусове виконання податкового обов’язку може прова-дитися як у безспірному, гак і в судовому порядку^{[141] [142], залежно від платника та обставин реалізації обов’язку.}

3. Податковий обов’язок повинен бути виконаний в цілому, реалізований весь комплекс обов’язків, що дозволить говорити про здійснення податкового обов’язку в повному обсязі. Безумовно, насамперед мається на увазі надходження коштів від податків і зборів до відповідного бюджету, тобто безпосередня сплата податків і зборів у повному обсязі. Однак реалізація податкового обов’язку в цілому обумовлює виконання в повному обсязі й всіх дій, пов’яза­них з податковим обліком і звітністю. Тільки в цьому разі можна говорити про безумовно завершене виконання податкового обов’язку.

Традиційне виконання податкового обов’язку і російським і українським податковим законодавством пов’язується зі сплатою податку, надходженням коштів до бюджетів. Більш логічним уявляється положення Податкового кодексу Республіки Казахстан, який закріплює комплекс обов’язків. Так, ч. 2 ст. 29 “Виконання податкового зобов’язання” містить вказівку на те, що “На виконання податкового зобов’язання платник податків вчиняє такі дії:

1) стає на реєстраційний облік у податковому органі;

2) веде облік об’єктів оподаткування н об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням;

3) обчислює, виходячи з об’єктів оподаткування й об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, податкової бази й податкової ставки, суми податків і інших обов’язкових платежів, що підлягають сплаті до бюджету;

4) складає податкову звітність і представляє її органам податкової служби у встановлені законом порядку й строки;

5) сплачує обчислені й нараховані суми податків та інших обов’язкових платежів до бюджету у порядку й строки, установлені податковим законодавством, а також пені й штрафи у разі невиконання податкового зобов’язання”^[145].

4. Податковий обов’язок має бути виконаний у відповідні, установлені законодавством строки. Деталізація даної процедури припускає уточнення виконання податкового обов’язку з урахуванням характеру податкових періодів і типу податку, можливість вико­ристання авансових платежів.

5. Виконання податкового обов’язку припускає неодмінне ■урахування способу й форми його реалізащі. Дана проблема,з одаого боку, проста, з іншого боку, досить багатогранна. Природно, класичним способом сплати податку є перерахування коштів. Однак необхідно мати на увазі дві особливості. По-перше, перерахування грошей у рахунок погашення податкового обов’язку може здій­снюватися у різни форми (наприклад, готівковій і безготівковій тощо). По-друге, законодавець допускає в деяких випадках використання натуральної форми сплати податку; Крім того, способи й форми реалізації податкового обов’язку стосуються й інших її складових. Приміром, допускаються різні форми податкової звітності. своєрідні способи її надання (особисто, поштою, в електронному виді).

6. Сплата податку здійснюється в національній валюті^[146], У деяких випадках допускається застосування при обчисленні податкового обов’язку іноземних валют. Однак це припускає обов’язковий перерахунок у національну валюту при безпосередній сплаті податку, або пов’язане зі сплатою специ-фічних платежів податкового характеру при перетинанні митного кордону.

Виконанням податкового обов’язку визнається сплата платником податків сум податку у встановлений строк. Сплата податку здійснюється платником податків безпосередньо, а у випадках, передбачених законодавчими актами, - податковим агентом або податковим представником.

Моментом припинення обов’язку щодо сплати податку є виконання цього обов’язку. Цей момент визначається різними способами, залежно від форми розрахунків і особливостей перерахування сум податків до бюджетів. Традиційно обов’язок щодо сплати податку вважається виконаним:

1) при сплаті податку в безготівковому порядку - з моменту пред’явлення платником у банк доручення на сплату відповідного податку за умови наявності коштів на рахунку платника, достатніх для сплати податку, і оформлення доручення належним чином;

2) при сплаті податку готівковими коштами - з моменту вне­сення відповідної суми в банк або відділення зв’язку.

У разі виконання обов’язку щодо сплати податку податковим агентом обов’язок платника податків припиняється з моменту утримання сум податку податковим агентом. При цьому необхідно враховувати, що податок утримується до надходження коштів у розпорядження платника й платник податків фактично не може вплинути на виконання свого податкового обов’язку власними діями.

22.2.