7.1.3. Право на витиснення міноритарних акціонерів

Одним із найбільш цікавих механізмів, що міститься у британському праві, є механізм "витиснення" міноритарних акціонерів із компанії. Сутність даного механізму складається зі законодавчо встановленого права особи, що отримала контроль над компанією, примусово викупити акції в акціонерів, що залишилися в меншості.

Порядок примусового викупу акцій у міноритарних акціонерів регулюється ст.ст. 428 – 430 F СА 1985 [докладніше див. 78, с. 33-34].

Процедура реалізації права на примусовий викуп акцій у меншості складається з наступних етапів:

1)1. Особа, яка має намір поглинути компанію (оферент), зобов’язана звернутися до всіх акціонерів компанії, що поглинається, із пропозицією купити всі акції даної компанії за ціною, однаковою для всіх акціонерів.

2)2. Якщо у строк, що не перевищує 4 місяці з моменту одержання акціонерами такої пропозиції, оференту вдалося отримати 90 % або більш акцій компанії, що поглинається, він одержує право на викуп усіх її акцій, незалежно від наявності згоди акціонерів, що залишилися в меншості (ст. 429 СА 1985).

3)3. Протягом двох місяців після закінчення терміну основної оферти, оферент має право направити всім акціонерам, акції яких не були придбані протягом терміну основної оферти, повідомлення про бажання придбати їх акції за справедливою ціною. Копія такого повідомлення і статутна декларація про дотримання всіх передба­чених законом вимог спрямовуються компанії, що поглинається.

4)4. Протягом цих двох місяців кожний з акціонерів може звернутися до суду з позовом про скасування права оферента на примусовий викуп належних їм акцій (підставою такого позову можуть бути лише несправедливі умови оферти) (ст. 430 С СА 1985).

5)5. Після закінчення двох місяців оферент надсилає компанії повідомлення про придбання акцій і перераховує компанії грошові кошти або передає їй інше майно, як оплату (компенсацію) за придбані акції.

6)6. Якщо акціонер компанії протягом 12 років або до моменту ліквідації поглиненої компанії не отримує грошові кошти або майно, передані у якості компенсації за акції, то ці кошти переводяться на банківський рахунок суду за місцем знаходження компанії.

Наприкінці слід зазначити, що у разі ухвалення британським парламентом СВ 2005 вимоги до здійснення поглинання будуть визначатись у урахуванням відповідних положень Тринадцятої директиви ЄС (щодо публічних компаній, акції яких находяться у лістингу), які розглядаються у наступному підрозділі.