2.3.2. Основні напрямки реформування британського корпоративного права, закладені у проект нового Акта про компанії.

У березні 1998 року DTI оголосило про необхідність проведення фундаментальної реформи британського корпоративного права для створення простої, ефективної, сучасної й економічної системи правового регулювання діяльності компаній у Великобританії.

У докладі DTI були визначені основні напрямки (орієнтири) здійснення реформи корпоративного права.

1.– Істотна диференціація правового регулювання в залежності від розміру компанії. Чинне британське корпоративне право орієнтоване на регулювання діяльності передусім великих публічних компаній, і включає додаткові положення стосовно інших видів компаній. Тобто регулює їх діяльність "за остаточним принципом". Це зумовлено виникненням базових положень корпоративного права у 19 сторіччі, коли великі публічні компанії були найбільш поширеною моделлю, що слугувала потребам економіки того часу. Сьогодні в Великобританії діють 1,3 млн. приватних компаній. Біля 1,2 млн. приватних компаній мають усього 5 або менше учасників та капітал, що не перевищує 1000 фунтів – тобто переважна більшість приватних компаній є малими. Тоді як кількість діючих публічних компаній сягає лише 15 тис., і тільки близько 2,7 тис. з цих компаній пройшли лістинг і їх акції обертаються на біржі. Для більшості малих компаній численні норми корпоративного права (щодо підтримання розміру акціонерного капіталу, менеджменту компаній, розкриття інформації, фінансової звітності та аудиту, тощо) є занадто складними, неадекватними, обтяжливими з фінансової точки зору.

2. Викладення норм корпоративного права у простому стилі, який є доступним для сприймання для будь-якої пересічної особи. Правове регулювання не буде мати ефекту без його повного розуміння особами, яким воно адресоване. Цей принцип є особливо актуальним для малих компаній, які мають певні труднощі із використанням кваліфікованої юридичної допомоги. Британські правники вважають, що приписи сучасного корпоративного права не відповідають критерію простоти викладення і тому не є зрозумілими для осіб, що займаються бізнесом. Основними проблемами британських корпоративних законів є: а) застаріла мова – багато норм СА 1985, а також типові статути для компаній викладені на складній заплутаній юридичній мові, "у високому стилі"; замість цього пропонується використати при написанні нових норм "звичайну та зрозумілу англійську мову"; б) перевантаження норм дрібними деталями, які на сьогодні вже не мають ніякого значення і є скоріше певними корпоративними ритуалами, аніж працюючими нормами; в) складна структура – чинний СА 1985 не розмежовує чітко норми, призначені для регулювання діяльності публічних та приватних компаній, внаслідок чого іноді буває дуже складно зрозуміти, які саме норми стосуються приватної компанії.

З урахуванням означених недоліків, одним із напрямків реформи має стати викладення нових корпоративних норм на простій, не амбіційній мові, відмова від зайвих деталей, формування більш чіткої структури Акту про компанії (з виділенням норм, що регулюють приватні або малі компанії, у окремі розділи).

3. Зменшення регуляторного навантаження на компанії. З метою запобігання зловживанням, які мали місце з початку ХVIII сторіччя й до сьогоднішніх часів, до британського корпоративного права була включена така кількість різноманітних обмежувальних норм, що виконувати всі його приписи вже стає просто неможливим. "Акт про компанії звернений у минуле, а не у майбутнє", – зазначають британські експерти. Така законодавча база є дуже коштовною для компаній, негнучкою, й такою, що обмежує можливості компанії у веденні бізнесу.

4. Врахування у корпоративному законодавстві інтересів самих компаній (тобто встановлення балансу між захистом інтересів акціонерів, кредиторів компаній та самих компаній як основних економічних діячів сучасної економіки).

Розвиток британського корпоративного права у ХІХ – ХХ сторіччях мав своїм основним каталізатором значні корпоративні скандали та шахрайства, на які законодавець реагував шляхом розробки нових законів для компаній. Реформування проходило головним чином шляхом внесення змін та доповнень до чинних законодавчих актів з їх періодичною консолідацією. Фундаментальні принципи корпоративного права ніколи не переглядались і не було жодної спроби проаналізувати норми корпоративного права з метою побудови більш ефективної його структури, що враховувала б перш за все потреби самих компаній, вилучення норм, які призначені для врегулювання діяльності та ситуацій, які сьогодні вже не трапляються. Але такий перегляд є необхідним, адже відбувається подвійна втеча капіталу – британський капітал обирає для інкорпорації інші країни з більш ліберальним режимом (хоча це також спричиняє додаткові витрати й викликає обурення у бізнесових колах з приводу нездатності британської влади забезпечити сприятливі умови для розвитку бізнесу), а також поступовим витіканням капіталу із корпоративної форми – у Великобританії за останні роки значно активізувалися процеси створення партнерств, кооперативів, вельми розповсюджене приватне підприємництво, оскільки британське корпоративне право, захищаючи "всіх і вся", крім самих компаній, є занадто обтяжливим для малого бізнесу.

5. Врахування у нормах корпоративного права основних досягнень сучасних технологій. Чинне британське законодавство не враховує сучасних досягнень науково-технічного прогресу, багато його норм сформувались ще у вікторіанську епоху і замість стимулювання економічного розвитку та інвестицій, навпроти, становлять суттєві перепони на їх шляху, відкидаючи компанії далеко назад. Реформа має бути спрямована на легітимацію використання компаніями, їх учасниками та іншими особами досягнень сучасних інформаційних технологій (Інтернету, електронної пошти, можливостей мобільного зв’язку тощо). Деякі строки, що встановлені нормами корпоративного права, мають бути переглянуті з урахуванням сучасних можливостей поштового та інших видів зв’язку.

6. Зважений підхід до реформування. Врахування як позитивних, так і негативних наслідків нововведень для компаній. Поступовість реформування. При здійсненні реформування не має бути змін заради змін, адже стабільність законодавства є однією із його найвищих цінностей. Реформування не повинно здійснюватись заради певних наукових інтересів та академічних намагань "підчистити" складну систему корпоративного права. Головним орієнтиром при здійснення реформування має бути створення ефективної правової бази для функціонування компаній, яка перш за все буде знижувати їх витрати та збільшувати конкурентноздатність. При цьому компанії не повинні боятись глобальних змін, такі зміни не будуть мати вибухоподібного характеру. Якщо реформи будуть визнані дійсно необхідними, компаніям має бути наданий перехідний період, для того, щоб вони могли адаптуватися до нового законодавства.

Реформа матиме свій об’єктивний вираз – вона спрямована на розробку нового Акта про компанії, покликаного замінити більшість норм СА 1985 і СА 1989. Для розробки проекту нового Акту про компанії DTI була створена Керівна група, яка 26 липня 2001 року представила Державному секретарю результати своєї роботи – Final Report "Modern Company Law for a competitive economy" (Заключний доклад "Сучасне корпоративне право для конкурентноздатної економіки") [388].

Робота експертів над основними висновками здійснювалась поетапно, шляхом підготовки, оприлюднення та обговорення цілої низки проміжних докладів:

1) Company Law Review: The Strategic Framework URN 99/654 [309] (Перегляд корпоративного права: стратегічні основи, 1999 рік) – доклад є першим консультаційним документом, опублікованим Керівною групою, він присвячений основним етапам та напрямкам проведення реформи, законодавчим та інституційним механізмам, що мають бути задіяні при проведенні реформи;

2) Reforming the Law Concerning Overseas Companies URN 99/1146 [442] (Реформуючи право про іноземні компанії, 1999 рік) – у докладі запропоновані зміни до частини ХХІІІ СА 1985, що регулює діяльність компаній, що були інкорпоровані за межами Великобританії, але мають присутність на її території;

3) Company Formation and Capital Maintenance URN 99/1145 [300] (Створення компанії й підтримка розміру капіталу, 1999 рік) – дуже значний за обсягом доклад, присвячений питанням створення компанії, формування та підтримки розміру її капіталу;

4) Company General Meetings and Shareholder Communication URN 99/1144 [301] (Загальні збори компанії та зв’язок з акціонерами, 1999 рік) – у докладі розглядаються проблеми вдосконалення положень СА 1985 щодо річних загальних зборів;

5) Company Law Review – Developing the Framework URN 00/656 [306] (Перегляд корпоративного права – розвиваючи правову базу, 2000 рік) – є другим стратегічним консультаційним документом, підготовленим Керівною групою, у ньому містяться ключові пропозиції щодо реформування законодавства з питань корпоративного управління, включаючи питання розкриття інформації, а також законодавства щодо малих та приватних компаній з метою його істотної лібералізації (дерегулювання);

6) Company Law Review – Capital Maintenance: Other Issues URN 00/880 [304] (Перегляд корпоративного права – Підтримка капіталу: інші питання, 2000 рік) – у докладі висвітлюються пропозиції щодо змін у правовому режимі капіталу компаній;

7) Company Law Review – Registration of Company Charges URN 00/1213 [307] (Перегляд корпоративного права – Реєстрація застав компанії, 2000 рік) – у докладі пропонуються зміни до СА 1985 щодо порядку реєстрації застав компанії;

8) Company Law Review – Trading Disclosures, a Consultation Paper [308] (Перегляд корпоративного права – Розкриття відомостей щодо бізнесу) – у докладі висвітлюються пропозиції щодо вдосконалення британського законодавства з розкриття інформації з метою його спрощення, значного зменшення регуляторного навантаження на компанії, оновлення (приведення у відповідність із сучасними реаліями, усунення анахронізмів).

9) Company Law Review – Completing the Structure URN 00/1335 [305] (Перегляд корпоративного права – Завершуючи структуру, 2000 рік) – є третім стратегічним консультаційним документом, в якому містяться пропозиції практично по усіх напрямках майбутньої реформи.

Після публічного обговорення заключного докладу "Сучасне корпоративне право для конкурентноздатної економіки" та підведення підсумків, Урядом був підготовлений та 16 липня 2002 року опублікований проект реформи корпоративного права – Біла книга "Модернізація корпоративного права" (White Paper "Modernising Company Law") [390]. У даному документі вперше представлений проект нового Акта про компанії (Companies Bill 2002).

У березні 2005 року після публічного обговорення СВ 2002 DTI була підготовлена друга редакція нового Акта про компанії – Companies Bill 2005 (далі – СВ 2005) [303]. У листопаді 2005 року СВ 2005 був представлений до парламенту і 11 січня 2006 року був ухвалений Палатою Лордів у другому читанні.

Стратегічними завданнями реформи, спрямованими на зменшення регуляторного навантаження на компанії, є:

1. Спрощення процесу створення компанії; зміна складу установчих документів компанії – замість двох нині діючих документів (меморандуму про асоціації і статут) передбачається залишити лише один; розробка модельних статутів для компаній усіх видів.

2. Спрощення процесу прийняття рішень у компанії (скасування положень про обов’язкове скликання щорічних зборів учасників приватної компанії, спрощення процедури використання такого інструмента як "письмові резолюції"; стимулювання участі акціонерів у зборах, включаючи участь за допомогою технічних засобів зв’язку; розширення повноважень представників акціонерів).

3. Кодификація обов’язків директорів компанії, введення заборони на виконання функцій директорів компанії корпоративними структурами;

4. Запровадження простого й ефективного механізму формування капіталу компанії і його підтримки; зняття багатьох заборон й обмежень щодо вкладів учасників, запровадження акцій без номінальної вартості (у разі внесення відповідних змін до Другої директиви).

5. Спрощення положень права, що регулюють діяльність у Великобританії іноземних компаній.

Таким чином, можна стверджувати, що реформа корпоративного права у Великобританії, як і реформа на рівні ЄС, має яскраво виражений регуляторний характер – її ключовою метою є суттєве спрощення "умов гри" для компаній, зменшення регуляторного навантаження, яке здійснюється на компанії з боку корпоративного права.