ВСТУП

Відносини власності між людьми відомі із такої давньої давнини, що можна вважати їх появу одночасно з появою са­мої людини. Важко заперечувати те, що сама людина пізнає себе такою через власність, через ставлення до речей їй належних, тобто як до своєї власності.

Безумовно, ставлення до речей як до своїх і відособлення себе від інших через речі виникає й існує лише в оточенні собі подібних. Із цього випливають принаймні дві беззапере­чні обставини: по-перше, власність є речовою категорією і, по-друге, власницькі відносини виникають й існують у люд­ському оточенні, тобто є відносинами міжлюдськими. Відомо, що деякі дикі тварини теж оберігають «свою територію», а дикі птахи облаштовують і оберігають «своє житло». Проте навряд чи вони це роблять внаслідок усвідомлення «своєї власності». Їхня поведінка спирається на інстинктивні потре­би самозахисту і самозбереження, але така поведінка навіть на інстинктивному рівні також є цікавою.

Наведені погляди і міркування щодо власності є коректни­ми стосовно речей майнового походження, яким присвячено безліч фундаментальних праць і різноманітних наукових до­сліджень, у тому числі у вітчизняній науці.

Головна мета й основне завдання монографічної роботи, що запропонована читачеві, полягали у відстеженні ступеня придатності наявних доктринальних вчень, концептуальних засад і наукових досліджень відносин майнової власності до відносин природноресурсової власності. Саме цим пояснюєть­ся постановка і розгляд проблемних питань щодо соціально- філософських аспектів відносин власності на природні об'єкти та їх ресурси, економічних відносин власності на природні багатства у статичному стані та динамічному процесі, мето­дологічних засад визначення поняття власності як юридичної категорії, співвідношення економічних та юридичних відносин природноресурсової власності, основних ознак відносин влас­ності на об'єкти природного походження тощо.

Із самої назви роботи зрозуміло, що вона присвячена до­слідженню юридичних відносин природноресурсової власності та стану їх регулювання у сучасному українському законо­давстві.

Одночасно слід зазначити, що монографічне дослідження не позбавлене новизни у постановці проблемних питань, а та­кож у авторських напрацюваннях щодо їх вирішення. Наукові пошуки та авторські висновки продиктовані набуттям новітніх ознак сучасними відносинами природноресурсової власності в результаті їх поступового і динамічного розвитку у період будівництва самостійної української державності на засадах загальновизнаних цінностей, якими є й відносини власності на природні багатства. До таких ознак відносяться особли­вості закріплення права власності на природні об'єкти в ін­тегрованому стані, правове регулювання природноресурсової власності на диференційовані об'єкти та ресурси природного походження, специфіка правооб'єктності природних комплек­сів, особливості встановлення та закріплення права власності на природно-соціальні об'єкти та їх ресурси тощо.

Наведена структурна будова запропонованої наукової праці дозволила акцентувати авторську увагу на найбільш актуальних правових проблемах саме природноресурсової власності, на правових засадах використання, охорони і від­творення природних об'єктів та їх ресурсів на власницьких засадах. Наскільки вдалося досягти поставленої мети і ре­алізувати визначені завдання можуть оцінювати лише читачі. Проте автор готовий сприйняти будь-які критичні зауваження та конструктивні пропозиції щодо теоретичних положень і практичних пропозицій, висловлених рекомендацій та запро­понованих висновків, а також змістовної структури роботи, які будуть враховуватись у подальших дослідженнях обраної проблематики.

Автор щиро висловлює глибоку вдячність рецензентам ру­копису дослідження, а саме: доктору юридичних наук, про­фесору, завідувачу кафедри аграрного, земельного та еко­логічного права імені академіка В. З. Янчука Національного університету біоресурсів та природокористування України Во­лодимиру Михайловичу Єрмоленку; доктору юридичних наук, професору, завідувачу сектора проблем аграрного та земель­ного права Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України Павлу Федотовичу Кулиничу; доктору юридич­них наук, професору, члену-кореспонденту Національної ака­демії правових наук України, завідувачу кафедри земельного та аграрного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Михайлу Васильовичу Шульзі. Ними висловлені суттєві зауваження та слушні поради, які були враховані при доопрацюванні рукопису і реально вплинули на структурування та підсумкові результати монографічної робо­ти. Автор має надію і на подальше творче співробітництво і співпрацю з високоповажними рецензентами.

Щира авторська подяка за доброзичливе ставлення та творчу підтримку висловлюється усім членам кафедри аграр­ного, земельного та екологічного права Національного універ­ситету «Одеська юридична академія», де протягом тривалого часу готувалася і неодноразово обговорювалася монографічна робота. Творча атмосфера на кафедрі та взаємодопомога її співробітників є запорукою подальших наукових досліджень актуальних проблем вітчизняного правознавства.