Види податків.

Законодавство України передбачає існування великої кількості податків, тому їх поділяють на певні категорії.

Платниками податків є юридичні особи: підприємства, організації, як правило, ті, які отримують прибуток від своєї підприємницької чи іншої господарської діяльності.

Частину податків особа чи підприємство безпосередньо віддають зі своїх доходів — отримуючи заробітну плату чи інший дохід, особа має віддати державі 15 % від нього — це податок на доходи, підприємство сплачує державі зі свого прибутку 19 %. Податки, які сплачує той, хто отримав прибуток або має своє майно, називають прямими податками — їх платник безпосередньо («прямо») платить до бюджету. А коли в магазині ви купуєте товар, на фіскальному документі — чеку - ви бачите напис «20 % ПДВ». Це означає, що, крім ціни, ви оплатили ще й 20 % податку на додану вартість. Ці кошти продавець, отримавши від покупця, одразу перераховує державі. Такі податки називають непрямими. адже воші потрапляють до бюджету через посередника (не прямо), до того ж вони «приховані» в ціні. Ще одним непрямим податком є акцизний збір, який сплачують ті, хто купує товари розкоші, котрі не є першою необхідністю, наприклад алкоголь, тютюнові вироби, шоколад, ювелірні вироби тощо.

Висловіть свою думку, які із зазначених податків можна назвати податками на доходи, а які - податками на .майно.

Податки с джерелом формування як бюджету України, так і місцевих бюджетів- Серед податків є такі, що встановлені Верховною Радою України для всієї держави, - їх називають загальнодержавними, та ті, які для певної місцевості, населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування — місцеві податки.

Проаналізуйте витяг із Податкового кодексу України, порівняйте місцеві та загальнодержавні податки і збори та обгрунтуйте, чому Lr розподілено саме так.

З Податкового кодексу України

Стаття 8. Види податків та зборів

8.1. В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

8.2. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на всій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

8.3. До місцевих належать податки та збори, іцо встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов’язковими до сплати на території відповідних територіатьних громад.

Стаття 9. Загальнодержавні податки та збори

9.1. До загальнодержавних належать такі податки та збори:

9.1.1. податок на прибуток підприємств;

9.1.2. податок на доходи фізичних осіб;

9.1.3. податок на додану вартість;

9.1.4. акцизний податок;

9.1.5. збір за першу реєстрацію транспортного засобу;

9.1.6. екологічний податок;

9.1.7. рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафто продукте проводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України;

9.1.8. рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні;

9.1.9. плата за користування надрами;

9.1.10. плата за землю;

9.1.11. збір за користування радіочастотним ресурсом України;

9.1.12. збір за спеціальне використання води;

9.1.13. збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

9.1.14. фіксований сільськогосподарський податок;

9.1.15. збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

9.1.16. мито;

р

9.1.1. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;

9.1.2.

9.4. Установлення загальнодержавних податків та зборів, не передбачених цим Кодексом, забороняється.

Стаття 10. Місцеві податки та збори

10.1. До місцевих податків належать:

10.1.1. податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

10.1.2. єдиний податок.

10.2. До місцевих зборів належать:

10.2.1. збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

10.2.2. збір за місця для паркування транспортних засобів;

10.2.3. туристичний збір.

10.3. Місцеві ради обов’язково установлюють податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, єдиний податок та збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

10.4. Місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

10.5. Установлення місцевих податків та зборів, не передбачених цим Кодексом, забороняється.

5.