Форми сплати податків і зборів

Сплата податку являє собою сукупність дій платника податків щодо фактичного внесення сум податку, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або цільового фонду.^[117] Існують три форми сплати податків:

1.

Згідно з “Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”^[118] безготівкові розрахунки являють собою перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки одержувачів коштів. При цьому для підприємства, що вносить гроші в банк, ця операція є операцією з готівкою, і тим самим, щодо неї діє обмеження по сумі платежу, що не повинна перевищувати 3000 грн.

Готівкові розрахунки передбачають платежі готівковими коштами підприємств, підприємців і фізичних осіб між собою за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги) і по операціях, безпосередньо не пов’язаних з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна. Необхідно відзначити, що з 1 січня 2001 р. істотно обмежена можливість проведення розрахунків готівкою між підприємствами. Так, істотно скоротилося коло підприємств, які мають право продавати товари або послуги за наявні кошти без застосування реєстраторів розрахункових операцій.

При здійсненні операції по розрахунках у готівковій і/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків тощо) при продажі товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування й послуг приватний підприємець може застосовувати реєстратори розрахункових операцій. Якщо приватний підприємець займається тільки торгівлею на ринку й не одержує доходи з інших джерел, він звільняється від ведення обов’язкового обліку доходів і видатків. Якщо йому дозволено не вести облік доходів і видатків, він може не вести облік руху грошових коштів.

2. Сплата податку в натуральній формі. Як приклад може виступати сплата фіксованого сільськогосподарського податку, що сплачується сільськогосподарськими товаровиробниками в грошовій формі або у вигляді поставок сільськогосподарської продукції.

Платники фіксованого сільськогосподарського податку мають право на вибір форми сплати фіксованого сільськогосподарського податку в грошовій формі або/і у вигляді поставок сільсько­господарської продукції. Поставка зерна в рахунок фіксованого сільськогосподарського податку здійснюється сільськогосподарськими товаровиробниками у визначені ними за узгодженням з районною державною адміністрацією строки. Зобов’язання по доставці товарної сільськогосподарської продукції в заготівельні підприємства й організації в рахунок фіксованого сільськогосподарського податку покладаються на платників податку. Необхідно зазначити, що Закон України “Про фіксований сільськогосподарський податок” діяв до 1 січня 2004 р."⁹

У деяких випадках допускається також сплата цінними паперами (векселями, казначейськими обов’язаннями). Правда, такі форми застосовуються (або повинні застосовуватися) як виняток із загального правила грошової сплати податків і зборів. Останнім часом на території України всі частіше застосовуються банківські платіжні ^[119] картки міжнародних платіжних систем на території України, які являють собою спеціальні платіжні засоби, за допомогою яких одержувачу платіжної картки надається можливість здійснювати операції сплати за товари, послуги й одержувати готівкові кошти.

Операції, здійснювані на території України власниками платіжних карток, виконуються тільки у валюті України. Виняток становить одержання клієнтами готівки в іноземній валюті зі своїх карткових рахунків в іноземній валюті в касах і через банкомата уповноважених банків-емітентів або в уповноважених банках, що надають платіжні картки від імені емітентів, і одержання готівки в іноземній валюті в касах і через банкомата уповноважених банків власниками платіжних карток міжнародних платіжних систем, які є клієнтами емітентів-нерезидентів^[120].

3. Комплексна форма сплати податків припускає поєднання двох попередніх і використовується, наприклад, при зверненні стягнення на майно боржника в рахунок погашення податкової недоїмки і зборів. Не внесені до бюджетів у встановлений термін сплати відповідні податки, збори (обов’язкові платежі) і неподаткові платежі вважаються недоїмкою^[121]. При надходженні сум на сплату недоїмки в першу чергу погашається недоїмка, а потім пеня. Утворення недоїмки є наслідком порушення податкового зако­нодавства. Стягнення недоїмки здійснюється податковими органами в безсуперечному порядку з нарахуванням пені. Комплексність тут проявляється в тому, що, з одного боку, сума податку сплачується із джерел, що мають натуральні форми (конкретні види майна), з іншого боку, недоїмка все-таки погашається коштами, отриманими від реалізації майна платника податків. При цьому, звернення стягнення може здійснюватися й безпосередньо на кошти (кошти дебітора, що перебувають на його рахунках у банку за винятком бюджетних рахунків).

У деяких випадках способи сплати податків можна класифікувати за вольовою ознакою: на добровільні (при яких особа, зобов’язана сплатити податок, здійснює це самостійно) і примусові (коли сплата відбувається під примусом податкових органів). При цьому примусовий порядок сплати можна застосовувати тільки у разі виникнення недоїмки, тобто простроченої суми податків^[122].

18.2.