<<
>>

Поняття « інтелектуальна власність».

Навколо нас існує чимало об'єктів, створення яких було б неможливим без людського розуму. Це картини, літературні твори, спектаклі, нові сорти рослин, тварин, наукові відкриття тощо. В усіх цих випадках виникає питання про право власності на результати інтелектуальної праці людини, інакше кажучи, про право інтелектуальної власності.

Це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України.

Напевно, кожному з вас доводилося мати справу з літературними та художніми творами, комп’ютерними програмами. Водночас об’єктом права інтелектуальної власності є також наукові відкриття та раціоналізаторські пропозиції (тобто пропозиції про удосконалення існуючих технічних рішень, проектів тощо). Одну й ту ж саму пісню різні виконавці співають по-різному — тому виконання також є об’єктом права інтелектуальної власності. Об’єктами інтелектуальної власності є фірмові найменування (пригадайте назви «Кока-Кола», «Мерседес», «Фуджі»). Існують і інші об’єкти права інтелектуальної власності. Об’єктами права інтелектуальної власності є нові сорти рослин, породи тварин. Нині до цього переліку також включено комп'ютерні програми, бази даних тощо.

Суб’єктом права інтелектуальної власності є насамперед той, хто створив відповідний об’єкт інтелектуальної власності, — автор книжки, картини тощо, виконавець чи виконавці пісні, певної ролі в спектаклі, учений автор відкриття або раціоналізаторської пропозиції тощо. Суб’єктами права інтелектуальної власності є також інші особи, яким належать певні права щодо цього об’єкта. При цьому творцеві належить авторське право, а виконавцеві, організації, що здійснюють запис фонограм, готують передачу до випуску в ефір, належать так звані суміжні права.

Норми, пов’язані з інтелектуальною власністю, містяться в Цивільному кодексі України, Законах України «Про авторське право і суміжні права», «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на промислові зразки», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», «Про охорону прав на зазначення походження товарів», «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» тощо.

Уперше термін «інтелекутальна власність* застосував суддя окружного суду штату Массачусетс Чарльз Вудбарі (США) у 1845 р„ а в Європі першим,

хто використав це поняття, став Альфред Ніон у своєму трактаті «Droits civils des auteurs, artistes et inventeurs», що був уперше опублікований у 1846 р. У 1967 р., після створення Всесвітньої організації інтелектуальної власності, це поняття набуло визнання в усьому світі.

2. Права суб’єкта інтелектуальної власності.

Які права має суб’єкт інтелектуальної власності? Звернемося до Цивільного кодексу України.

Ознайомтеся з витягом із Цивільного кодексу України та визначте майнові та немайнові права суб’єкта права інтелектуальної власності.

З Цивільного кодексу України

Стаття 423. Особисті немайнові права інтелектуальної власності

1. Особистими немайновими правами інтелектуальної власності є:

1) право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) об’єкта права інтелектуальної власності;

2) право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об’єкта права інтелектуальної власності;

3) інші особисті немайнові права інтелектуальної власності, установлені законом.

2.

Особисті немайнові права інтелектуальної власності належать творцеві об’єкта права інтелектуальної власності. У випадках, передбачених законом, особисті немайнові права інтелектуальної власності можуть належати іншим особам.

3. Особисті немайнові права інтелекгуальної власності не залежать від майнових прав інтелектуальної власності.

4. Особисті немайнові права інтелектуаіьної власності не можуть відчужуватися (передаватися), за винятками, установленими законом.

Стаття 424. Майнові права інтелектуальної власності

Майновими правами інтелектуальної класності є:

1) право на використання об'єкта права інтелектуальної власності;

2) виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності;

3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об’єкта права інтелектуальної власності, у тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, установлені законом.

Немайнові права інтелектуальної власності не мають строку дії — Т. Шевченко назавжди залишиться автором «Заповіту» і робити у творі зміни після смерті автора ніхто не має права. Право вживати заходів щодо збереження недоторканності твору після смерті автора переходить до його спадкоємців.

Майнові права на різні об’єкти інтелектуальної власності можуть суттєво відрізнятися залежно від специфіки об’єкта — адже використання твору літератури чи мистецтва та наукового відкриття, нового сорту тварин і мікросхеми суттєво відрізняються. Вони можуть передаватися іншим особам за договором.

Потрібно зазначити, що особисті немайнові права належать авторові в будь-якому випадку, — навіть тоді, коли об'єкт був створений на замовлення (скажімо, картина написана художником для конкретної особи) або під час виконання службових обов'язків (учений зробив відкриття, виконуючи свою роботу в науковому інституті).

Велике значення має встановлення часу виникнення права інтелектуальної власності, який визначено по-різному для різних об’єктів права інтелектуальної власності.

Для творів науки, літератури й мистецтва право інтелектуальної власності виникає безпосередньо після того, як твір набув об'єктивної форми, тобто з думок, ідей автора він перетворився на текст, малюнок, нотні записи тощо. Подальша реєстрація твору, отримання автором свідоцтва про право власності є добровільним, не обов'язковим, свої права автор матиме навіть без такої реєстрації.

Суміжні права виконавців виникають із моменту першого виконання твору, суміжне право виробників фонограм — з моменту здійснення запису, суміжне права організацій теле- чи радіомовлення — з моменту першого виходу передачі в ефір.

По-іншому вирішується питання про виникнення права інтелектуальної власності шодо винаходу, промислового зразка, сортів рослин або порід тварин. У цих випадках виникнення права інтелектуальної власності пов'язане з поданням заявки на патент чи на реєстрацію відповідного об’єкта. Відповідні державні органи, уповноважені розглядати заявки, з’ясовують, чи нідповідає заявка встановленим вимогам, чи дійсно зроблено відкриття, винайдено новий сорт рослин, чи виведено нову породу тварин тощо.

1.

<< | >>
Источник: Наровлянський О.Д. 11 клас. Правознавство профільний рівень. 2011

Еще по теме Поняття « інтелектуальна власність».:

  1. 4. Конституційне закріплення основ громадянського суспільства в Україні
  2. Поняття « інтелектуальна власність».
  3. ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
  4. Територіальна громада: проблеми регулювання правового статусу
  5. Текст Кодексу
  6. Суб’єкти цивільних правовідносин у сфері здійснення медичної діяльності
  7. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
  8. Система органів державного управління промисловою власністю
  9. Форми і методи державного управління промисловою власністю
  10. 3.1. Удосконалення охорони об’єктів промислової власності як гарантія забезпечення суб’єктивних прав власників об’єктів промислової власності
  11. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
  12. Загальнотеоретичні аспекти поняття категорії «плагіат»
  13. Поняття плагіату за законодавством України
  14. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -