§2, Власність кооперативів

Кооперативна власність разом з іншими формами колективної власності є основою для існування виробничих відносин, учасники яких працюють на себе, на своє суспільство.

Закон про кооперацію передбачає рівноправне положення державного і кооперативного секторів економіки.

Кооперативна власність має ознаки, притаманні лише їй. Передусім — це рівень усуспільнення. Якщо державна власність — це загальнонародне надбання і складає єдиний фонд, то кооперативна належить членам даного кооперативу. Зважаючи на обмеженіший ступінь усуспільнення останні здійснюють своє право на майно кооперативу безпосередніше, ніж робітники і службовці на державних підприємствах.

Суб 'єктом права кооперативної власності виступає кооператив як юридична особа, оскільки кооперативна власність має груповий, колективний характер.

Процес безпосередньої реалізації кооперативної власності відбувається через розвиток і функціонування конкретних кооперативних об'єднань трудящих у найрізноманітніших сферах економічного життя суспільства. Чим більше у народному господарстві країни виникає кооперативів, чим різноманітнішими стають здійснювані ними функції, тим повніше й різнобічніше реалізується кооперативна власність.

Саме кооператив як первинне об'єднання трудящих виступає суб'єктом виробничих відносин, які складаються між кожним конкретним кооперативом і державними організаціями, а також між кооперативами і його членами з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання відповідних матеріальних благ і послуг.

Урегульовані нормами права ці відносини набувають форму правових.

тив як господарська організація виникнути і розвиватися не може.

Об 'єкти права кооперативної власності ЦК України визначені лише у найзагальнішому вигляді: засоби виробництва та інше майно, необхідне для здійснення статутних завдань (ст.95 ЦК України).

Закон про кооперацію (ст.7) передбачає, шо кооперативу можуть належати будинки, споруди, машини, устаткування, транспортні засоби, продуктивна і робоча худоба, вироблена продукція, товари, грошові кошти та інше майно відповідно до мети діяльності.

Закон про власність не встановлює обмежень щодо кола об'єктів кооперативної власності.

Відповідно до ст.9 Закону про кооперацію користування землею та іншими природними ресурсами кооператив здійснює у порядку, встановленому законодавством. Він несе відповідальність за додержання вимог і виконання заходів по раціональному використанню і охороні наданих йому у користування земель, вод, надр, лісів та інших природних ресурсів.

Основними джерелами утворення кооперативної власності виступають доходи від виробничої діяльності. Кооператив є самоокупним підприємством. Він не зможе існувати, якщо його робота буде збитковою або нерентабельною. Закон встановив для кооперативів досить сприятливі господарські умови: відсутність жорсткого планування, застосування, як правило, договірних цін, відсутність обмежень по оплаті праці, право виходу на зовнішні економічні зв'язки та ін. Це дозволяє успішно реалізувати завдання, поставлені перед кооперацією у цілому.

Закон про кооперацію (ст.7) та Закон України про власність (ст.25) поряд з доходами від реалізації продукції та іншої діяльності розглядає як джерело формування власності кооперативів грошові і матеріальні внески його членів, кредити банку, а також надходження від продажу акцій та інших цінних паперів.

Цінний папір (у тому числі й акція) — це документ встановленої форми, без пред'явлення якого неможливо здійснити закладене у ньому майнове право.

266

продажу членам кооперативу, особам, які працюють у ньому за трудовим договором, і підприємствам (організаціям). Члени кооперативів користуються пільговим правом придбання акти (ст.22 Закону про кооперацію).

Самостійним джерелом утворення власності кооперативу є грошові та інші майнові внески кооперативних і державних підприємств і організацій, а також громадян, які не є членами кооперативу, але працюють у ньому за трудовим договором.

Зміст права кооперативної власності, як і будьякого іншого права власності, складає передусім тріада правомочностей:

володіння, користування і розпорядження майном у межах, встановлених законом (ст.86 ЦК України).

Закон про кооперацію визначає правомочності кооперативів шодо його майна і встановлює, шо кооператив як повноправний хазяїн належного йому майна на праві власності, а також майна, наданого йому у користування, зобов'язаний примножувати це майно. Ніхто не вправі використовувати кооперативну власність для одержання незаконних доходів та в інших корисливих цілях.

Право володіння передбачає закріплену у законі можливість фактичного утримання майна у сфері господарювання кооперативу.

Право користування означає закріплену у законі можливість добувати від майна його корисні споживчі якості.

Право розпорядження — це заснована на законі можливість визначити фактичну і юридичну долю майна — продати, передати у тимчасове користування іншим особам, переробити або просто знищити його. Розпорядження, як правило, здійснюється власником шляхом укладення угод: цивільноправових договорів купівліпродажу, підряду, поставки, майнового найму (оренди) тощо.

Закон про кооперацію суттєво розширює права кооператорів по розпорядженню належним йому майном. Це право належить виключно самому кооперативу. Разом з тим не допускається відволікання майна кооперативу на цілі, не пов'язані з його статутною діяльністю.

В цьому виявляється спеціальний (або статутний) характер правосуб'єктності кооперативу як юридичної особи. З метою розпорядження своїм майном кооператив вправі продавати іншим підприємствам, організаціям, установам і громадянам обмінювати, здавати в оренду, надавати у позику та безоплатне користування майно, яке йому належить. Він може на свій

267

розсуд списати з балансу основні засоби, якшо вони зношені або морально застаріли (ст.8 Закону про кооперацію).

У разі ліквідації кооперативу майно, шо залишилося після розрахунків з бюджетом, банками та іншими кредиторами, розподіляється серед членів кооперативу.