Принцип ефективності.

Як відомо, Віденська конвенція містить вимогу тлумачення міжнародного договору у світлі його об'єкта та цілей. На думку І.І.Лукашука, в основу зазна­ченого принципу покладено тезу про те, що «статут повинен тлумачитись так, аби забезпечити ефективність його мети».

Теза стосовно існування принципу ефективного захисту прав людини випливає з положень ЄСХ(п), в який зафіксова­но, що сторони визнають метою своєї політики, яку вони про­вадитимуть усіма відповідними засобами як національного, так і міжнародного характеру, досягнення умов, за яких мо­жуть ефективно здійснюватися права та принципи, викладені у ЄСХ(п). Крім того, практично усі статті ЄСХ(п) пов'язують зобов'язання держав у галузі того чи іншого права з метою за­безпечення ефективного здійснення такого права.

Ще у висновках, ухвалених протягом третього наглядово­го циклу, Комітет наголосив на тому, що законодавство держав, яке відповідає вимогам ЄСХ(п), має застосовуватись ефектив­но [288]. У рішенні по суті у справі International Commission of Jurists v. Portugal (пар. 32) Комітет ще раз підтвердив, що відповідність вимогам ЄСХ(п) «не може бути забезпечена ви­ключно існуванням законодавства, якщо таке не застосовується ефективно» [163]. В окремій думці у рішенні по суті у справі European Federation of Employees in Public Services v.

Останнім часом Комітет дедалі частіше звертає увагу на ви­значення ефективності та дієвості національних засобів захисту за ЄСХ(п), підкреслюючи провідну роль судової системи дер­жав у процесі правозахисної діяльності. Так, Комітет встано­вив, що максимальний розмір компенсації за дискримінаційні дії за ознакою статі у сумі заробітної плати за період 38 тиж­нів, передбачений законодавством Данії, не є «достатнім для утримання роботодавця від таких дій» [292]. На думку Ж.-Ф. Аканджі-Коме, вироблення підходів до ефективності засобів за­хисту прав базується на добре розробленому у цій галузі преце­дентному праві Суду (за статтями 6 та 13 Конвенції) [280, с. 93]. Ці підходи досліджують і вітчизняні вчені, зокрема Т Пашук [122].

На підставі аналізу практики можна дійти висновку, що Ко­мітет тлумачить положення ЄСХ(п) у спосіб, який забезпечує високоефективний захист відповідних прав і свобод. Принцип ефективності, який Комітет використовує для обґрунтування своїх рішень і висновків щодо оцінки конкретно-історичних умов у різних країнах, також пояснює певну варіативність, іно­ді - неоднозначність його тлумачень, - тобто, різного розуміння Комітетом однієї й тієї ж статті ЄСХ(п) у різних країнах та в різний час.