§ 1. Поняття і значення судової фотографії, кінематографії, звукозапису і відеозапису

Судова фотографія - галузь криміналістичної техніки, яка становить со­бою систему наукових положень, а також рекомендацій щодо застосування технічних засобів і методів зйомки з метою розслідування злочинів.

Завдання судової фотографії:

1) забезпечувати технічними засобами та практичними прийомами вияв­лення, фіксацію та дослідження матеріальних джерел доказової інформації;

2) здійснювати об'єктивну фіксацію слідчих дій та їх результатів;

3) вдосконалювати існуючі та розробляти нові технічні засоби збирання, фіксації й дослідження доказів;

' 4) забезпечувати принцип наочності в доказуванні та профілактичній ді­яльності слідчого органу дізнання, експерта-криміналіста. Суб'єкти застосування судової фотографії: - слідчий у процесі попередження, розкриття та розслідування злочинів;

83

-оперативний працівник у ході провадження оперативно-розшукової роботи;

- експерт при проведенні експертизи та участі у слідчих діях як спеціаліст;

- представники громадських організацій та окремі особи, які здійснюють свої права з охорони громадського порядку та суспільної безпеки.

Останні не знають прийомів судової фотографії та використовують зви­чайну відображувальну зйомку подій, об'єктів, документів, осіб.

Судову фотографію прийнято поділяти на відображувальну (С. М. Пота-пов) та дослідну. Відображувальну називають судово-оперативною або «по­льовою» (Р. С. Бєлкін), адже її використовують: слідчий, орган дізнання, спе­ціаліст у ході розслідування злочину для фіксації слідчих і оперативних дій та їхніх результатів.