Фотозйомка при проведенні слідчих дій

Фотозйомка використовується при проведенні таких слідчих дій: огляд (включаючи огляд місця події), обшук, пред’явлення для впізнання, освідування, слідчий експеримент.

Фотографування при проведенні кожної слідчої дії має свої особливості, обумовлені метою, процесуальним порядком і тактикою її проведення.

1. Фотозйомка при огляді місця події є найбільш розповсюдженим видом слідчо-оперативної фотографії. Огляд місця події (ОМП) - слідча дія, під час якої слідчий збирає інформацію про обставини події. Мета зйомки при ОМП - зафіксувати на знімках загальну картину події злочину, розташування місця події стосовно оточуючої обстановки, зафіксувати сліди злочинця, предмети, які мають відношення до злочину, тощо.

При огляді місця події застосовують орієнтуючу, оглядову, вузлову і детальну фотозйомку.

Орієнтуюча фотозйомка проводиться з метою фіксації місця події в цілому, разом з оточуючою обстановкою і нерухомими орієнтирами. На знімку має бути зображено: територія ділянки місцевості або споруди, оточуючі її будівлі, рельєф місцевості, шляхи підходу та під’їзду. Орієнтуючий знімок виконується з віддаленої точки в дрібному масштабі, таким чином щоб місце події було всередині кадру. Орієнтуючий знімок виконується або з використанням ширококутного об’єктива з друком одного знімка, або нормальним об’єктивом декількома знімками методом кругової чи лінійної панорами.

Оглядова зйомка - фотографування самого місця події з мінімальним захопленням оточуючої обстановки. На знімках мають бути зображені предмети в початковому вигляді без зміни обстановки.

Вузлова зйомка використовується для фіксації окремих, найбільш важливих ділянок й об’єктів на місці події. Вибір об’єкта зйомки проводиться з урахуванням характеру злочину. При вузловій зйомці важливо визначити межі знімка або декількох знімків таким чином, щоб орієнтувати вузол знятого предмета стосовно оглядового знімка. Вузлова зйомка виконується з відстані меншої, ніж оглядова.

Детальна зйомка використовується для фіксації зовнішніх ознак окремих деталей, слідів злочинця, знарядь злочину, слідів рук, ніг, транспортних засобів, куль, гільз, знарядь зламу тощо. Детальні знімки робляться з найближчої відстані крупним планом і обов’язково методом вимірювальної фотозйомки.

При фотографуванні трупа на місці події спочатку роблять орієнтуючу і оглядову зйомку. Потім роблять вузлову зйомку. При цьому його фотографують з двох протилежних боків так, щоб оптична вісь об’єктива була спрямована перпендикулярно (або майже перпендикулярно) до подовжньої вісі тіла; третій знімок роблять зверху. Якщо труп сфотографувати з боку ніг або голови, то це призведе до значних перспективних перекручувань. Таку зйомку застосовують лише в крайніх випадках при неможливості сфотографувати труп збоку (перебування трупа у вузькому обмеженому просторі) або з метою фіксації характерної пози.

Зображення трупа по можливості має займати весь кадр. Тому рекомендується застосовувати лінійну панораму. При цьому спочатку фотографують верхню частину трупа, потім апарат переміщають паралельно передньому плану зйомки і фіксують у такій точці, щоб можна було одержати знімок нижньої частини тіла. Сліди і пошкодження фотографують спочатку так, щоб на знімку було видно, на якій частині тіла чи одягу вони знаходяться, а потім великим планом масштабним способом.

Фотозйомка слідів і речових доказів використовується для фіксації загального вигляду та місця знаходження об’єктів, їх окремих зовнішніх ознак, стану, індивідуальних особливостей.

При фотозйомці слідів на місці події спочатку фотографують предмет, на якому виявлено сліди, потім взаємне розташування слідів, і останнє - кожний слід окремо за методом великомасштабної фотозйомки. При фотографуванні речових доказів особливу увагу приділяють передачі наявних на них слідів, ушкоджень, індивідуальних ознак (наприклад, марок, номерів). Для цього об’єкт можна фотографувати в різноманітних положеннях із різних сторін.

Фотозйомку слідів рук здійснюють, як правило, в два етапи. Спочатку фотографують загальний вид предмета, на якому виявлено сліди, щоб мати уяву про їх локалізацію, потім - самі сліди. Окремі сліди пальців можуть бути сфотографовані методом великомасштабної зйомки об’єктивом зі змінною фокусною відстанню або за допомогою подовжувальних кілець. Перед фотографуванням сліди рук звичайно запилюють будь-яким з порошків. Якщо слід розташований на прозорому предметі, світло можна спрямовувати зі зворотної сторони, але так, щоб він не потрапив в об’єктив фотоапарата. У тих випадках, коли зйомку роблять при світлі лампи-спалаху, рекомендується зробити декілька пробних спалахів. При цьому спостерігають, як виглядає слід із позиції фотоапарата. Якщо зробити фотозйомку незабарвленого відбитка не вдасться, то предмет із слідом необхідно направити в експертний підрозділ.

При фотозйомці слідів ніг (взуття) і транспортних засобів фотографують як групи, так й окремі сліди. При фотографуванні стежки слідів, а також значних за довжиною слідів транспорту застосовують метод лінійної панорами. В одній площині з об’єктом зйомки поміщають сантиметровий масштаб.

Окремі сліди ніг (взуття) фотографують для того, щоб зафіксувати форму і розміри сліду, а також окремі його ознаки і особливості. У слідах транспортних засобів фотографують ділянки з найбільш чітко вираженим малюнком. Фотоапарат розташовують так, щоб об’єкт займав по можливості весь кадр.

Сліди знарядь злому й інструментів спочатку фотографують за правилами вузлової фотографії, потім методом масштабної зйомки - самі сліди. При цьому намагаються одержати зображення в максимальному масштабі. Особливу увагу звертають на форму слідів і їх характерні ознаки, що дозволяє робити висновок про форму й особливість знаряддя. Для найбільш чіткої передачі цих ознак застосовують, як і при зйомці інших слідів, комбіноване освітлення: пряме, розсіяне, що йде в напрямку від фотоапарата, і бокове - для яскравого відображення рельєфу сліду.

2. Фотографування при обшуку є одним із засобів фіксації ходу і результатів слідчої дії. При обшуку фотографується місце, де проводиться обшук, дії слідчого під час проведення слідчої дії, розташування сховищ, факт виявлення окремих предметів та їх ознаки. При знаходженні розшукуваних предметів послідовно роблять декілька знімків, які вказують на місце, де були виявлені речі, процес вилучення їх зі сховища, загальний вигляд, деталі та особливі ознаки. Залежно від умов та розмірів предметів зйомка проводиться звичайним, вимірювальним, стереоскопічним чи іншим методами.

3. Фотографування при освідуванні. Освідування - огляд живої особи з метою виявлення на тілі особливих прикмет або слідів. Застосування фотозйомки при проведенні цієї слідчої дії важливо, тому що інколи виявляється дуже складно описувати в протоколі окремі ознаки на тілі, татуювання тощо. При фотографуванні необхідно додержуватись етичних норм. Неможливо робити загальний вид оголеного тіла. Фотографувати треба крупним планом масштабним способом.

4. Фотографування при пред’явленні для впізнання. Перед початком слідчої дії необхідно сфотографувати предмети, які будуть пред’являтись для впізнання разом за правилами масштабної фотозйомки.

5. Фотографування при слідчому експерименті. Спочатку треба сфотографувати місце проведення слідчої дії або обстановку, яка створена для її проведення, за необхідності - панорамним методом. Далі треба зафіксувати предмети, які будуть використовуватись при проведенні слідчої дії, її учасників, потім послідовно - пересування учасників, розташування їх при проведенні експериментів, дії кожного учасника. При пересуванні треба фіксувати етапи руху стосовно нерухомих орієнтирів. Якщо учасник слідчої дії вкаже на місце схову речей, треба сфотографувати це місце і дії з виявлення об’єктів.

5.