Використання відеозапису при проведенні слідчих дій

Аналіз слідчої практики показує, що відеозапис знаходить дуже широке застосування при розслідуванні злочинів. Відповідно до ч. 2 ст. 105 Кримінального процесуального кодексу відеозапис є додатком до протоколу процесуальної дії.

Відеозапис, забезпечуючи максимальну повноту фіксації, дозволяє зберегти емоційне забарвлення мови і видимі прояви поведінки учасників слідчих дій. Технічні характеристики апаратури сучасної цифрової відеоапаратури є досить високими та різноплановими. Відеозапис становить послідовність кадрів (тих само фотознімків), а також здатний фіксувати звуки та рухи учасників слідчої дії. Сучасні відеокамери здатні не тільки знімати відео. Вони можуть робити знімки, що зберігаються на носії інформації, якими можуть бути CD-диски та і^^карти. Матеріали відеозапису не вимагають лабораторної обробки і можуть бути відтворені відразу ж після зйомки.

До початку відеозапису з метою фіксації відповідних дій необхідно: визначити об’єкти, що підлягають фіксації, і розробити план (сценарій) відеозапису. В плані проведення відеозапису слід відобразити послідовність відображення епізодів, виходячи з матеріалів справи (свідчення свідків, протоколів оглядів, фототаблиць і т.д.), орієнтовні точки знаходження оператора з камерою, масштаби зображення, місця розміщення всіх учасників слідчої дії.

У ролі спеціалістів для проведення відеозапису відповідно до ст. 71 КПК України можуть бути залучені особи, що володіють навичками роботи з відповідною апаратурою. Запрошення спеціаліста звільняє слідчого від технічної роботи і позитивно позначається на якості відеофільмів.

Відеозапис, що отримується в ході слідчої дії, як і протокол слідчої дії, має складатися з трьох частин: вступної, основної і заключної. Вступна і заключна частини містять відомості, що пояснюють і засвідчують фонограму, а основна частина відображає хід і результати слідчої дії.

Вступну частину відеофільму доцільно починати з фіксації особи, що проводить дану слідчу дію (слідчого). Така особа називає свою посаду, прізвище і повідомляє, яка слідча дія проводиться і в якій кримінальній справі. Далі слідчий почергово називає кожного учасника слідчої дії, які так само фіксуються великим планом. Потім слідчий, перебуваючи в кадрі, називає дату, час, місце відеозапису і ким вона проводиться. Тільки після цього можна приступити до фіксації самої слідчої дії.

Заключна частина являє собою засвідчення всіма учасниками слідчої дії правильності зафіксованого і складання окремого протоколу огляду відеозапису, а у протоколі слідчої дії зазначається сам факт перегляду відеозапису. Тобто дана частина протоколу записується після перегляду відеофонограми всіма учасниками слідчої дії. Якщо відеозапис виготовлявся в несприятливих умовах, то перегляд і запис заключної частини може здійснюватися в приміщенні після повернення з місця проведення слідчої дії.

Аналіз практики застосування відеозапису показує, що даний спосіб фіксації є особливо ефективним:

1) при огляді місця події у випадках, коли необхідно відобразити динаміку обстановки, яку складно відобразити в протоколі, при пожежах, транспортних катастрофах, коли через складні метеорологічні умови потрібна швидка фіксація всього комплексу інформації. Використання традиційних видів зйомок на місці події (орієнтуючої, оглядової, вузлової і детальної) під час відеозапису набуває специфічного змісту. Спочатку здійснюється з двох, трьох точок орієнтуюча зйомка, переходячи, коли це потрібно, на крупний масштаб зображення (тобто оглядову зйомку). Потім здійснюється вузлова і детальна відеозйомка крупним планом об’єктів, які мають значення для справи. Знімати панорамним методом краще із застосуванням штатива. Панорами повинні починатися і закінчуватися зі статичних кадрів. Всередині панорам слід робити зупинки для виділення головних об’єктів. Для цього застосовують наїзд (наближення до об’єкта), користуючись трансфокатором, і переходячи таким чином до вузлової і детальної зйомки.

2) при обшуку, коли потрібна фіксація інформації про спосіб приховання цінностей і знарядь злочину, характер тайників, використаних злочинцем. Складність відеозапису в цьому випадку полягає у неможливості заздалегідь

визначити точки зйомки даних об’єктів;

3) при проведенні допитів, особливо окремих суб’єктів (з вадами слуху та голосу, неповнолітніх тощо);

4) при проведенні слідчого експерименту для відображення засвідчених дій з метою встановлення можливості: спостереження об’єкта в певних умовах; здійснення яких-небудь дій; настання якого-небудь явища; утворення слідів. У ході фіксації експериментів основне завдання - найбільш повно, точно і виразно відобразити весь хід засвідченої дії. При виході на місце події з метою перевірки показань і зіставлення їх з матеріалами справи або з показаннями інших осіб фіксується маршрут руху і місце здійснення злочину. У разі виявлення у процесі слідчого експерименту на місці події предметів, що можуть надалі мати доказове значення, рекомендується при їх відображенні звертати увагу на характерні ознаки;

5) при проведенні пред’явлення для впізнання, особливо якщо ця слідча дія проводиться за фотозображеннями об’єктів, коли відсутня можливість їх безпосереднього пред’явлення, або при проведенні впізнання за динамічними ознаками.

Відеозапис може застосовуватися не тільки при провадженні слідчих дій, але і при здійсненні експертних досліджень, переважно в галузі трасології і балістики.

Питання для самоконтролю

1. Поняття, значення і завдання криміналістичної фотографії.

2. Принципи криміналістичної фотографії.

3. Система і об’єкти криміналістичної фотографії.

4. Засоби криміналістичної фотографії.

5. Методи криміналістичної фотографії.

6. Фотозйомка при проведенні огляду місця події.

7. Фотозйомка при проведенні обшуку, пред’явлення для впізнання, слідчого експерименту.

8. Використання відеозапису при проведенні слідчих дій.