<<
>>

16.3. Прийоми дослідження слідів динамічних навиків для одержання криміналістичної інформації

Інформаційна значущість статичних і динамічних слідів для розслідування злочинів неоднозначна — перші є очевидними і являють собою матеріальні копії, другі є неочевидними і проявляються лише в русі, безпосередній діяльності.
Динамічні навики в своїй сукупності формують властивості особи, спосіб дії, поведінки в типових життєвих ситуаціях. Прогнозування особисгісних властивостей і динаміки поведінки людини можна здійснювати, накопичуючи інформацію про динамічні навики.

Існуюють два підходи щодо одержання інформації із динамічних джерел: органолептичний (чуттєвопізнавальний) та інструментальний. При першому підході слідивідображення рухових навиків, наприклад ходу, міміку, жестикулювання та інші прояви емоційної напруженості, фіксують за допомогою органів чуттів, а оцінюють у відповідності з накопиченим досвідом, при другому — виявлення, фіксацію і дослідження динамічних ознак здійснюють за допомогою технічних засобів, а результати використовують як висновок фахівця. Вище були названі види навиків — перцептивні, інтелектуальні та рухові. Розглянемо їх сліди як джерела інформації.

Одержання інформації за слідами перцептивних навиків. Перцептивні навики проявляються ззовні у вигляді вегетативнорухових реакцій, які є очевидними, а отже, слідамизмінами в широкому розумінні. Зовнішні прояви внутрішніх вегетативних реакцій виражаються в змінах шкірного покриву, передусім обличчя, як наслідок розширення або звуження кровоносних судин (розширення зіниць, посилення потовиділення, сльозоточивості і т.п.), які є очевидними. Імовірно, тому в спеціальній літературі рекомендується при проведенні слідчих дій спостерігати за такими реакціями, наприклад, у ході допиту, обшуку, і використовувати їх для вибору слідчим тактики спілкування і поведінки. Проте у цьому випадку виникає питання, як інтерпретувати ці реакції, тобто яка причина почервоніння або збліднення обличчя у допитуваного, що означає зміна темпу мовлення і тембру голосу, — чи дійсно, що суб'єкт щось приховує або каже неправду.

Навіть проговорення, емоційні рухові сплески не можна вважати слідством точного "улучення" в ціль питанняподразника. Оцінка цього поки що залишається на рівні життєвого досвіду, результатів нагромадження підсвідомої "статистики" того, що почервоніння частіше за все свідчить про сором, важку ситуацію вибору

212

Глава 16. Вчення про сліди навиків людини

відповіді або поведінки, а неспокій, журба, відчай і депресія нерідко з'являються у допитуваного тоді. коли він намагається приховати слід пам'яті і відповісти на поставлене йому запитання неправдиво.

Крім зовнішніх слідів — вегетативнорухових реакцій — існує низка внутрішніх, котрі не проявляють себе зовні так очевидно, наприклад зміна складу крові, діяльності серцевосудинної системи, дихання. Такі вегетативні сліди можна реєструвати тільки контактними і неконтактними технічними засобами. У поліцейській практиці були зроблені спроби створити такі прилади і застосувати їх для детекції неправди. Проте такі прилади (варіографи, дайдетектори) поки що не знайшли точного наукового обгрунтування, а їх застосування пов'язане з порушенням конституційного права — недоторканності особи. Тому свідчення, отримані за допомогою вказаних приладів, не можуть слугувати доказом і використовуються лише в оперативних цілях для прогнозування.

Разом з тим, інструментальний підхід для одержання інформації за слідами перцептивних навиків с більш перспективним і при відповідній методиці має застосовуватися не тільки в оперативній, а й слідчій практиці, і його результати в майбутньому можуть використовуватися як повноправні докази при відповідному дотриманні процесуальних норм.

Рухові вегетативні реакції характеризують зміни тонусу хімічної, скелетної мускулатури обличчя і кінцівок. Виразні рухи м'язів обличчя називаються мімікою, виразні рухи рук — жестом або жестикуляцією, а виразні рухи всього тіла людини — позою. Сукупність виразних рухів — міміки, жестів, пози дістала назву пантоміміки.

Міміка, жести, пози носять навиковий характер і підкреслюють психічний або фізичний стан людини.

Розрізняють міміку спонтанну (неконтрольовану) як зовнішню реакцію у відповідь на якийсь подразник і умисну, тобто таку, що управляється свідомістю. Спонтанна міміка є справжнім відбиттям психічного стану людини, а умисна розвивається на підставі спонтанної, але відбиває лише життєвий досвід суб'єкта. Усі рухові навики фіксують органолептичне — візуальним спостереженням або за допомогою безконтактних технічних засобів (фотозйомкою, відеозаписом, кінозйомкою). Результати візуальних спостережень фіксують у протоколах слідчих дій і оцінюють на підставі даних психології та особистого досвіду. Матеріалізовані сліди (фотознімки, кіноплівки і відеограми) досліджує фахівець, а його висновок використовують при доказуванні.

213

Розділ 4. Сліди людини

Сліди інтелектуальних навиків це сліди пам'яті, суб'єктивні образи, проявлення (розкриття) яких відбувається на підставі вільного волевиявлення джерела в ході слідчих дій (допит, обшук, пред'явлення для пізнавання, перевірка свідчень на місці події, слідчий експеримент) або оперативних заходів, а їх результати фіксують у протоколах, заявах, використовують також фотознімки, відеограми, кінофільми. ^

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Що таке навик? Як навики впливають на формування ознаквластивостей людини? Назвіть їх.

2. Розкрийте основні характеристики (властивості) навиків.

3. Що таке перцептивний навик?

4. Що таке інтелектуальний навик? Дайте його характеристику.

5. Розкрийте поняття "рухові навики". Які їх властивості?

6. Де і як практично використовуються сліди динамічних навиків?

7. Де і як використовуються сліди інтелектуальних навиків?

<< | >>
Источник: Салтевський М.В.. Криміналістика. Підручник: У 2-х ч. Ч.1.. 1999

Еще по теме 16.3. Прийоми дослідження слідів динамічних навиків для одержання криміналістичної інформації:

  1. 14.4. Деякі прийоми використання слідів рук і ніг для одержання інформації про людину
  2. 15.3. Виявлення слідів шкірного покриву ГОЛОВИ і прийоми їх використання для одержання інформації про особу та подію
  3. 22.5. Прийоми одержання інформації для розшуку знарядь злому, інструментів і предметів за їх слідами
  4. 25.5. Прийоми одержання інформації для визначення напрямків руху транспортних засобів по їх слідах на місці ДТП
  5. 10.3. Форми використання технічних засобів та спеціальних знань для одержання криміналістичної інформації
  6. 25.7. Прийоми одержання інформації для розшуку й ототожнення машин і механізмів виробничого та побутового призначення за їх слідами на місці події
  7. 25.6. Прийоми одержання інформації щодо водія і потерпілого за слідами транспортних засобів, залишених на місці ДТП
  8. 24.5. Прийоми використання слідів вогнепальної зброї для її розшуку і ототожнення
  9. 24.7. Сліди холодної зброї та їх використання для одержання інформації щодо події злочину і злочинця
  10. 18.4. Основи методики дослідження і використання звукових слідів при розслідуванні злочинів
  11. 20.5. Деякі прийоми інструментального дослідження емоційної напруженості в оперативно-розшуковій та слідчій практиці
  12. 11.3. Характеристика джерел криміналістичної інформації
  13. 23.4. Прийоми встановлення слідів-змін у документах
- law - Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -