<<
>>

Методи збирання криміналістичної інформації

за допомогою науково- технічних засобів можна поділити на:

- методи «польової» криміналістики, тобто такі, що використовуються слідчим для виявлення, фіксації та попереднього дослідження матеріальних джерел інформації;

- методи «лабораторної» криміналістики, які використовуються експертами у процесі провадження судових експертиз та попередніх досліджень за завданням органу досудового розслідування, прокурора чи суду.

До методів «польової.» криміналістики належать: описування (словесне, графічне, кодове); фотозйомка (панорамна, стереоскопічна, вимірювальна, масштабна, пізнавальна, репродукційна, макро-, мікрозйомка); звукозапис; відеозапис (панорамування, наїзд, від’їзд, сповільнена та прискорена зйомка); методи копіювання та моделювання матеріальних слідів. Головними вимогами до цих методів є точність, повнота і всебічність закріплення всіх істотних властивостей виявлених фактів, а також забезпечення можливості їх подальшого дослідження, перевірки й об’єктивної оцінки.

Методи «лабораторної» криміналістики - це фізичні, хімічні, біологічні, математичні, кібернетичні дослідження тощо, котрі застосовуються, як правило, під час стаціонарних лабораторних експертних досліджень (наприклад, спектральний аналіз, хроматографія, електронна мікроскопія, рентгенографія та ін.). Методи експертних досліджень речових доказів нерідко називають згідно з видом або засобом енергії, що використовується: фотографічні, мікроскопічні,

кольороподільні, вимірювальні, люмінесцентні, спектральні, рентгенографічні, атомно-адсорбційні, електронно-графічні, скануючі й тональні. Останні використовуються при дослідженні об’єктів на молекулярному та атомному рівнях.

Мікроскопічні методи дослідження відрізняються від органолептичних використанням засобів, які розширюють сприйняття людини (зокрема, вдосконалюють зорові сприйняття). При цьому застосовуються оптичні та електронні мікроскопи.

Перші мають роздільність до двох тисяч, а другі - більше мільйона, що дозволяє бачити навіть окремі атоми. Об’єктами дослідження виступають мікрочастки, які людське око розрізнити не в змозі - структура поперечних зрізів лакофарбового покриття, склад і структура металу, рослинні волокна, частки ґрунту, біологічні об’єкти від людини або тварини. Результати мікроскопічного дослідження відображаються на фотознімках, адже мікроскопи безпосередньо сполучаються з фото-, відеокамерами і вимірювальними засобами.

Вимірювальні методи використовують як найпростіші (лінійка, рулетка, мікрометри, штангенциркулі, кутомірні пристрої тощо), так і складні прилади (теодоліти, вимірювальні мікроскопи, хроматографи, спектрографи, спектрометри тощо). Сучасне технічне обладнання для якісно-кількісного дослідження речовини та її структури майже все забезпечене складними електронними пристроями, які дозволяють виводити на екран дисплея дані аналізів досліджуваного об’єкта. У «польовій» криміналістичній техніці останнім часом використовується вимірювальна стереофотограмметрична установка «SMK-120» для фотографування та накреслення планів дорожньо-транспортних подій.

Ультрафіолетові промені (УФП) є невидимими для людського ока та розташовані в електромагнітному спектрі за фіолетовими променями. УФП поділяються на довгохвильові, середньохвильові та короткохвильові. Основна властивість УФП - викликати люмінесценцію, у зв’язку з чим вони є засобом люмінесцентного аналізу. УФП дозволяють відновлювати витравлені, замиті тексти в документах, на тканинах та інших об’єктах, диференціювати сипкі речовини (ґрунт, барвники), паливно-мастильні матеріали, біологічні об’єкти (насіння та ін.), плями крові, сперми, слини, сечі тощо.

Інфрачервоні промені (ІЧП) в електромагнітному спектрі розташовані за червоними. Вони мають проникаючу здібність і спричиняють інфрачервону люмінесценцію. За допомогою ІЧП можна прочитати тексти, закриті тонким шаром дерева, паперу, фарбником, прозорим для ІЧП. Фотозйомка в ІЧП дозволяє одержати чіткі знімки об’єктів у тумані, повітряному серпанку, фотографувати в темряві (прилади «С-230», ЕОП та ін.). Методом інфрачервоної люмінесценції відновлюють пожовклі тексти, видалені підчисткою, диференціюють фарбники, які звичайним зором визначити неможливо.

Рентгенівські промені (РП) в електромагнітному спектрі, з одного боку, відносяться до УФП, а з другого - до гамма-променів. РП мають здатність проникнення через об’єкти органічного та біологічного походження й у зв’язку з цим використовуються для пошуку тайників у стінах, виявлення схованок зброї, вибухових пристроїв у валізах, поштових відправленнях, контейнерах, в аеропортах при огляді багажу (за допомогою спеціально виготовлених пристроїв, установок). У ході криміналістичної експертизи з використанням РП можна визначити механізм замка, спосіб спорядження та вид снаряду в патроні, розкрити структуру паперу (наприклад, грошової купюри) тощо. Криміналістичні методи, в яких використовується РП, називають рентгенівськими, рентгенографічними.

Спектральний або адсорбційний аналізи - це методи дослідження елементного складу речовини. При спектральному аналізі досліджуються спектри випромінювання, а при абсорбційному - спектри поглинання. За допомогою зазначених методів можуть бути досліджені різноманітні речовини з метою визначення їх кількісних характеристик на рівні групової належності (пластмаси, паливно-мастильні, клейкі речовини, барвники, різноманітні рідини - отрути, кров, слина, сеча, боєприпаси, наркотичні речовини і т. ін.). Зокрема, завдяки спектральному аналізу можна встановити вид наркотику, район його вирощування, район добування золота та ін., тобто вирішити проблему джерела походження конкретної речовини (наприклад, чи з цього саме шматка свинцю виготовлено шріт). Слід підкреслити, що за джерелом збудження спектроскопічні методи можуть ділитися на ультрафіолетові, інфрачервоні та рентгенівські. На базі останніх виконується рентгеноструктурний аналіз.

Люмінесцентний аналіз - сучасний високочутливий метод, який дозволяє вирішувати багато питань у судових експертизах. При дослідженні використовується властивість об’єктів матеріального світу люмінесціювати при опроміненні УФ-, ІЧ-, РП-променями та іншими частинами електромагнітного спектра. Наприклад, при опроміненні синім кольором об’єкт люмінесціює у жовто-зеленій частині спектра.

Джерелами збудження люмінесценції є, головним чином, ультрафіолетові, інфрачервоні, рентгенівські промені. Люмінесцентний метод можна віднести як до експертного, так і до «польового» дослідження. Слідчий за допомогою освітлювачів «Таран», УП-1, УФО-1 має змогу дослідити документи та встановити сліди травлення, перевірити грошові купюри, визначивши підроблені.

Методи дослідження речових доказів, де джерелами збудження є радіаційні, називають радіоактивними, ізотопними. Радіоактивні випромінювання мають високу проникаючу здатність, що дозволяє просвітити товсті шари металу, камінної кладки. У криміналістиці використовуються установки з ізотопом кобальту-60, стронцію-90 для дослідження металевих і біологічних об’єктів. Радіоактивні ізотопи використовуються для нанесення поміток з метою пошуку об’єкта у випадках крадіжки. Застосовують радіоактивні мітки, суворо дотримуючись вимог інструкції техніки безпеки.

Кібернетичні методи - загальне визначення методів інформатики та обчислювальної техніки, які останнім часом набули широкого розповсюдження у криміналістичних дослідженнях та практиці розкриття злочинів. Зокрема, в правоохоронних органах створені банки інформації різного ступеня спільності (АВД-республіка, АВД-область та АВД-район). Збирання, обробка й зберігання інформації в банках здійснюються автоматичними способами, технічними засобами (ЕОМ) за спеціальними програмами. За допомогою таких програм на ЕОМ можна сконструювати портрет злочинця зі слів потерпілого, розрахувати дані судово-автотехнічної експертизи, провести порівняння зразків та автоматичне пізнання їх (наприклад, пошук злочинця за відбитками пальців з місця події тощо).

<< | >>
Источник: М. Ю. Будзієвський. Криміналістика (курс лекцій) : навчальний посібник / М. Ю. Будзієвський,О. В. Лускатов, І. В. Пиріг, В. М. Плетенець, К. О. Чаплинський, Ю. А. Чаплинська. - Д. : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ,2013. - 397 с.. 2013

Еще по теме Методи збирання криміналістичної інформації:

  1. 10.2. Загальні положення щодо збирання криміналістичної інформації технічними засобами
  2. 11.3. Характеристика джерел криміналістичної інформації
  3. Глава 8. ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ ЗБИРАННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
  4. 11.2. Сліди злочину як джерела криміналістичної інформації
  5. 13.5. Збирання і використання джерел інформації про зовнішність людини для її розшуку і ототожнення
  6. § 4. Методи криміналістичної техніки
  7. 18.1. Звук як джерело криміналістичної інформації
  8. 10.3. Форми використання технічних засобів та спеціальних знань для одержання криміналістичної інформації
  9. 16.3. Прийоми дослідження слідів динамічних навиків для одержання криміналістичної інформації
  10. § 1. Поняття завдання, форми і методи криміналістичної профілактики
  11. Психофізіологічний метод дослідження антроподжерельної невербальної інформації в кримінальному провадженні
  12. § 3. Слідчий огляд як метод криміналістичного дослідження матеріальних джерел інформації
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -